«Я думала, що мене везуть на розстріл». Історія звільненої з в’язниці «ДНР» Марини Чуйкової

Українці, звільнені під час великого обміну напередодні Нового року, повертаються до мирного життя. Вони закінчують лікування, відновлюють документи, шукають роботу і житло. Про полон, звільнення і першу за два роки зустріч з дітьми – в історії колишньої в’язні «ДНР» Марини Чуйкової.

Зачіска, манікюр і педикюр – після двох років у в’язниці бойовиків «ДНР» Марина Чуйкова повертається до мирного життя. Разом з ще 75 українцями її звільнили 29 грудня під час останнього обміну увʼязненими з самопроголошеними республіками.

Відеоматеріал дивіться у програмі «Ось так»:

«Коли журналісти питали, що я відчуваю, коли я перебуваю вже поруч зі своїми дітьми, я їм сказала: Я не знаходжу слів, щоб передати, наскільки бурхливі емоції, це і сльози, і сміх, і радість», – згадує жінка.

Мешканка Горлівки Марина Чуйкова залишалася в захопленому бойовиками місті, щоб доглядати за літньою матір’ю. Навесні 2018 року її затримали на пункті пропуску, коли вона їхала до своїх синів до Харкова. Бойовики «ДНР» назвали жінку шпигункою і кинули в тісний підвалі, де принижували і били. Щоб домогтися свідчень, бойовики імітували розстріл.

«Я думала, що мене везуть на розстріл. Я побачила ліс, ставок, уявила вже собі, що мене розстріляють у лісі, кинуть у ставок», – каже Марина Чуйкова.

Восени 2019 року Марині Чуйковій винесли вирок – 11 років за шпигунство на користь України. Разом з іншими політичними в’язнями її перевели у виправну колонію.

«Нам сказали, що у нас є дуже багато часу, щоб ми читали свою справу, але ми можемо підписати цю справу, не читаючи. І тоді я вас впишу в списки. Якщо ви будете щось оскаржувати, якщо ви будете говорити слова на користь України, то ви не підете на обмін», – розповідає колишня ув’язнена «ДНР».

Звільнення Марини Чуйкової домагалися її сини Артур і Сава, вони писали офіційні запити і виходили на акції протесту. Про обмін Марина Чуйкова дізналася напередодні ввечері і не спала всю ніч. Фарбувалася і зривала бирки з тюремного одягу.

«Ми до кінця не вірили, що це буде. Тому що ми реально боялися, що щось зміниться, щось зіпсується або щось зірветься. І ми самі по собі боялися радіти», – згадує жінка.

Після реабілітації Марина Чуйкова переїхала до синів до Харкова. Тут вона відновлює документи і шукає роботу. Жінка не забуває про тих, хто залишається у в’язницях бойовиків, вона підтримує їх родичів і виходить на акції солідарності.

«У стінах МДБ, в СІЗО міста Донецька, «ізоляції» і багатьох таких місць, де утримують таких людей, як я, залишилося ще багато людей», – зазначає Марина.

У в’язницях на території самопроголошених республік залишаються близько 300 українців. Ще десятки людей незаконно утримуються в Росії і анексованому Криму. За інформацією міністра закордонних справ України Вадима Пристайка, наступний обмін з Росією має відбутися найближчим часом.

Анна Соколова, Павло Стех/ОБ, belsat.eu

Більше матеріалів

IKEA звинувачують у використанні незаконно отриманої карпатської деревини

«Спасибі йому, що його мама народила». Першому президенту Казахстану-80 років

Референдум по російській конституції: пародія і спектакль

Чи варто Україні побоюватися російської агресії в Чорному морі

Пряма мова: покоління 20-річних росіян про зміну Конституції

Протести в Києві: шахтарі вимагають виплати зарплат

Руйнівна повінь у Карпатах: що залишилося після стихії

«Не хочу брати зброю». Як віруючі проходять альтернативну службу замість військової