Шарківщина Лева Сапєги та циркуляр про білоруську мову

Білоруське містечко біля кордону з Литвою стоїть на березі річки Дісней. Тому з давніх-давен був пов’язаний з Північною і Західною Європою водною дорогою через Західну Двіну і Балтику.

Саме зручна водна комунікація була головною причиною зростання містечок на території Білорусі за часів пізнього середньовіччя і в Новий час.

Назва Шарківщина походить від Балтського, а точніше – литовського слова «сорока» («šarkа»). По обидва боки кордону нерідко зустрічаються топоніми Шаркішкі, Шаркуті, Сорочиці. Колись це була Балтська територія, потім – балто-слов’янська контактна зона, яка поступово перетворилася на частину білоруського етнічного ареалу.

У пізньому середньовіччі Шарківщина була центром приватного маєтку, а потім містечком, яке стало одним з пунктів товарного обміну в Західно-Двінській водній системі. Такі містечка почали з’являтися в Білорусі десятками з кінця XV ст. у зв’язку з поліпшенням демографічної ситуації у всій Європі.

Завершилася демографічна та економічна криза, рідше стали траплятися епідемії. Більше людей – більше робочих рук, більше продукції: сільськогосподарської та ремісничої, яка вимагала все більше центрів для обміну-торгівлі. І містечка якраз були цими новими торговими, а заодно і ремісничими центрами.

Перша письмова згадка про Шарківщину датується 1503 р. Великий князь литовський і король польський Олександр Казимирович подарував це місце господареві Мосара Єжи Деспот-Зеновичу, дозволивши йому заснувати тут маєток і селище.

А в 1594 р чоловік Регіни Зенович «…ім’я своє вітчизне, зване Шарковщину, в повіті Ошмянському, над річкою Дісней лежаче, з містечком того імени і зо всім на все, яко се саме в собі з давніх часів мело, за співочу суму пенезей, тобто за тисячу коп грошей, лічби і монети великого князьства литовського, ясьне вельможному пану ЛВУ Сапезе, канцлеру великого князьства литовського, продав». Нащадки Лева Сапіги здавали Шарківщину в оренду або під заставу.

З середини XVIII ст. господарем містечка стає рід Лопатинських, які побудували тут палац-резиденцію. На початку XIX ст. ряд фольварків з маєтку Шарківщина був проданий за борги. Одним з нових власників став рід Федоровичів, які на початку ХХ ст.побудували свою резиденцію – палац у стилі класицизму в Базильпіллі, що зберігся краще, ніж садиба Лопатинських.

Найцікавіший з уцілілих пам’яток архітектури в містечку – дерев’яна Свято-Успенська церква в стилі модерн, зведена в 1912 р натхненником і виконавцем будівництва був місцевий священик Костянтин Жданов. У 1919 році його заарештували і жорстоко вбили більшовики, за що православна церква віднесла Отця Костянтина до святих мучеників.

Хто такий Едвард Ропп? Коли і чому він видав циркуляр про білоруську мову? І чим Шарківщина живе сьогодні? У черговій серії «Загадок білоруської історії» розповість і покаже краєзнавець Костянтин Шиталь (відео на початку статті).

Програма «Загадки білоруської історії» виходить на «Белсат» щопонеділка о 18:45. Дивіться через супутник «Астра 4A» (колишня назва «Sirius 4»), онлайн і в архіві на нашій сторінці.

/ОБ

Більше матеріалів

Усна історія проти радянської пропаганди. Правда простих людей

Ідеальне місце для фестивалів середньовічне культури

Мультикультурний Мінськ початку ХХ століття – колиска геніїв

Історик, який обґрунтував право білорусів на свою державу

Вони намагалися створити нове ВКЛ на початку ХХ ст.

Під знаком паровоза. Як народилися Барановичі?

Хто придумав біло-червоно-білий прапор?

Опса: історія містечка на Браславщині, яке король Понятовський подарував італійцю