Чому весь світ чекав космічного старту «Crew Dragon»?

«Довго запрягають, але швидко їдуть», – сказав 150 років тому канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк про росіян. Якби він жив сьогодні, можливо, те ж саме він повторив би вже про американців і їх успіхи в пілотованій космонавтиці.

«Т» мінус 20 хвилин, – відраховував співробітник Центру управління польотами 30 травня, а кілька мільйонів очей стежили за інтернет-трансляцією підготовки двох американських астронавтів до польоту на новітньому космічному кораблі «Crew Dragon» приватної компанії Space X. У наш час подорожами за межі атмосфери нікого не здивувати, але цього разу небувалий інтерес до космічного старту викликаний цілою низкою обставин.

45 років без космічних капсул

Після зупинки програми Space Shuttle в 2011 році жодна людина не літала на земну орбіту з американської території. Якщо говорити не про ракетопланах, а про старших братів корабля «Crew Dragon», то подібні польоти США припинили в далекому 1975 році/

Запуск американського космічного корабля серії «Аполлон», 15 липня 1975 року. Фото: NASA

Додатковий інтерес публіки викликає і те, що новий корабель від компанії Ілона Маска, як ніби змальований з фантастичних фільмів про майбутнє: мінімалізм кабіни, величезні плоскі екрани, можливість багаторазового використання, все розроблено з нуля. Ніяких тумблерів, кнопок і старих приладів у формі будильників.

«Crew Dragon» це перший у світі космічний корабель третього покоління. До цього в усьому світі було зроблено 8 пілотованих кораблів, всі або 1, або 2 покоління», – зазначає керівник Інституту космічної політики Іван Моїсеєв.

До цього моменту, все, на чому люди літали або продовжують літати в космос, було розроблено в ХХ столітті. Наприклад, радянський, а пізніше Російський космічний корабель «Союз», який останні 9 років привозив і забирав всіх членів екіпажу МКС, свій перший політ здійснив в 1966 році. Його багаторазово модернізували і вдосконалили, але це як з жигулями: спочатку «Копійка», потім «п’ятірка» за нею «сімка» – косметичні зміни, більше електроніки, але в основі все той же дідок «Фіат 124».

Фото: Роскосмос
Фото: NASA/Dmitri Gerondidakis

Справа не у погоді

27 травня на мисі Канаверал голос зупинив відлік. За 16 хвилин до старту процедуру запуску скасували через погану погоду і ризик удару блискавки в ракету.

Як розповідає Моїсеєв в історії були випадки, коли блискавки потрапляли в ракету. Так було з ракетою «Союз» і ракетою з місією Аполлон-14:

«Таке трапляється. Ракета ж не заземлена, тому в обох випадках обійшлося. Хоча ризик звичайно є, блискавка адже може пошкодити електрику або чутливі прилади. Справа ж не тільки в прямій небезпеці поганої погоди для ракети. Скасували ж ще й тому, що в момент запуску, якщо щось піде не так, капсула з астронавтами приземлиться в океан. Як провести рятувальну операцію, якщо над місцем приводнення штормова погода? Погана погода може дуже швидко змінитися на дуже погану, а це ризик. А ризикувати в такій ситуації ніхто не хоче».

Вже через півгодини над космодромом розпогодилося і ракета знову могла б полетіти, але час було втрачено. Запуск корабля до Міжнародної космічної станції, як постріл з рушниці по летить мішені – забарився на пару секунд, і треба чекати наступної мети. Для цієї місії «запасними цілями» обрали 30 і 31 травня.

Американський астронавт Марк Келлі, чотири рази літав на орбіту на космічних човниках, відразу після скасування старту поскаржився у своєму Twitter, що йому теж не один раз доводилося вивантажуватися з готового до запуску шатла через непередбачувану флоридської погоди.

«Це завжди розчаровує, але найважливіша річ – літати безпечно. Вони зроблять наступну спробу в суботу», – написав астронавт.

Керівник Інституту космічної політики пояснює, погода була не головним фактором вибору місця для космодрому:

«Американці, коли починали свою космічну програму і будували космодром, дбали найбільше про максимальне корисне навантаження. У 1957 році у американців були ракети слабкіше, ніж радянські, і для них був важливий кожен грам, який може підняти ракета. І тут є пряма залежність: чим місце запуску ближче до екватора, тим легше ракеті полетіти на орбіту, або тим більший вантаж вона може забрати. Флорида в плані близькості до екватора дуже гарне місце для запусків».

Неполадки, збої, пандемія

Ті, хто спостерігає за космічними стартами регулярно, знають, що переноси запусків не така вже й рідкість. І трапляється це не тільки через погоду. У листопаді минулого року за 20 хвилин до старту був скасований запуск європейської ракети «Ariane 5», причина в неполадках в живленні наземних об’єктів пускового комплексу.

Російські запуски, зважаючи на розташування космодромів, не так залежать від погоди. Переноси трапляються, в основному, з технічних причин. У січні цього року російська ракета «Союз» не полетіла в намічений час через збій в обладнанні.

Крім того, іноді ракети навіть не вивозять на стартовий майданчик, як це було в квітні з російським «Протоном», у якого були виявлені дефектні деталі. Або з ще одним вантажним «Союзом», який не привезли на стартовий стіл космодрому у французькій Гвінеї, через пандемію коронавірусу.

Космодром Куру, французький департамент, Гвіана. Фото: Роскосмос

«Ще відомий випадок, коли був перший запуск з космодрому Східний. Його змушені були перенести. Президент Путін залишився ще на одну добу, чекав коли кабель потрібний привезуть», – розповідає Моїсеєв.

Спочатку на Місяць, потім на Марс

«Crew Dragon» – важлива віха в історії освоєння космосу. Це перший в історії запуск людей у приватному космічному кораблі на приватній ракеті. Ось тільки він стане лише епізодом в новій ері американської пілотованої космонавтики, яка ось-ось почнеться.

На підході ще два нових багаторазових космічних кораблі: «Starliner» від компанії «Boeing», і «Orion» – спільна розробка американської «Lockheed Martin» і європейської компанії «Airbus».

«Starliner» Фото: NASA
«Orion». Фото: NASA

Обидві конструкції вже побували в космосі в тестовому безпілотному режимі. Останній раз такий калейдоскоп нової орбітальної техніки можна було спостерігати в 60-і роки, коли освоєння космосу тільки починалося, а СРСР і США вели місячну гонку. Тепер світ чекає нова гонка: за повернення на місяць і за першу висадку на Марс. Тільки ось склад учасників не той, що раніше. Місце СРСР зайняв Китай.

«У Росії вже десять років роблять новий корабель, але роботи все ще в зародковому стані. До металу там ще далеко, поки тільки фанера. На початку 2000-х виділили великі гроші, небачені, але до чого це призвело? До зменшення російського космічного угруповання. Грошей дали в 10 разів більше, ніж раніше, а кількість запусків скорочувалася. Такий ось парадокс. Але справа не в емоціях. Що б могло бути корисним, хоча це сумнівно, що Роскосмос, дивлячись на те, як працює Space X, задумається про свої можливості. Якщо ця одна приватна компанія зможе запустити людину в космос, то вона по космічній потужності зрівняється з цілою країною – Російською Федерацією. Чогось немає у них, чогось немає у нас, але потужність буде схожа. Тільки в Space X працює 6000 чоловік, а у нас в космонавтиці 250 000. При тому ж результаті. Варто задуматися, чому так відбувається«, – підсумував Іван Моїсеєв.

Шанси на те, що США повернуть собі пальму першості в пілотованій космонавтиці саме 30 травня оцінювалися главою NASA як 50/50. Нестабільна погода могла призвести до перенесення запуску. Але цього не сталося.

Ігор Кулєй /ОБ, vot-tak.tv

Більше матеріалів

IKEA звинувачують у використанні незаконно отриманої карпатської деревини

«Спасибі йому, що його мама народила». Першому президенту Казахстану-80 років

Референдум по російській конституції: пародія і спектакль

Чи варто Україні побоюватися російської агресії в Чорному морі

Пряма мова: покоління 20-річних росіян про зміну Конституції

Протести в Києві: шахтарі вимагають виплати зарплат

Руйнівна повінь у Карпатах: що залишилося після стихії

«Не хочу брати зброю». Як віруючі проходять альтернативну службу замість військової