У січні 2020 року в Польщі відзначать 75-річчя визволення в’язнів концтабору Аушвіц, що знаходився в околицях міста Освенцим. За різними оцінками в таборі загинуло від одного до півтора мільйонів чоловік – точну цифру важко визначити через те, що нацисти в певний момент припинили вести реєстрацію прибулих, а багатьох з них відразу ж відправляли в газові камери і крематорій. Сьогодні в Національному музеї ведуться реставраційні роботи до річниці визволення.
Розібрати барак по цеглинах, пронумерувати кожну цеглину, щоб потім повернути його на своє місце, використовувати робочі матеріали, виготовлені тільки з технології того часу, щоб зберігати максимальну точність і атмосферу. Так працюють реставратори музею Аушвіц, який включає в себе два колишніх табору смерті Аушвіц і Аушвіц-Біркенау.
«Найбільша проблема, з якою ми стикаємося – розвалюються стіни. Практично в кожному будинку шари ледь утримувалися разом, а ми хочемо зберегти будівлі таким чином, щоб нашого втручання тут не було видно», – розповідає реставратор музею Анджей Циран.
В музеї працює команда з двадцяти реставраторів. Роботи вистачає цілий рік. Постійно потрібно підтримувати або відновлювати якісь музейні експонати. Це так само і особисті речі ув’язнених, яким вже близько 80-ти років.
«Предмети, які залишилися в таборі в поганому стані, так як їх власники активно використовували. Вони часто виготовлялися з матеріалів, склад яких не зовсім відомий, тому на першому етапі необхідно визначити, з чим ми маємо справу, і як ми можемо це захистити від впливу середовища і часу», – говорить співробітник відділу консервації Олександра Папіс.
Серед співробітників музею немає випадкових людей. Гідів там називають едукаторами-освітянами від польського слова едукація – освіта. Відвідування музею не розвага, а важка історична лекція. Буває, що люди ридають і навіть непритомніють. Багато хто залишає музей в мовчанні, не в змозі вимовити ні слова.
«Справжність Аушвіц Біркенау важлива тільки тому, що це місце, яке сьогодні є фундаментальним для майбутнього світу. Це не місце пам’яті в сенсі оглядки на минуле. Ні, це місце, щоб нагадати нам, щоб ми знали, яке майбутнє ми хочемо побудувати. І якщо ми знаємо і розуміємо це, що це знак майбутнього, то ця справжність абсолютно безцінна», – упевнений директор музейного комплексу Петро Цевелинський.
Під опікою реставраторів музею понад 150 бараків близько 300 руїн, в тому числі, газових камер і крематоріїв в Біркенау. В музеї знаходиться близько двох тисяч творів табірного мистецтва і близько чотирьох тисяч творів створених після війни, які також потребують реставрації.
Ігор Вінявский/ОБ, belsat.eu