«Ми спокійно в робочому режимі це питання вирішимо» – відреагував російський президент Володимир Путін на звернення українського колеги Володимира Зеленського із закликом звільнити українських моряків, захоплених російськими прикордонниками під час переходу українських кораблів через Керченську протоку.
«Вони просто виконували наказ, і все, ми це усвідомлюємо. Але вони порушили російський закон, тому треба спокійно, у робочому режимі з цим розібратися »- зазначив Путін.
Ніяких чітких термінів, на які могла б розраховувати українська сторона, як і умов повернення моряків і кораблів, він не назвав.
Питання повернення моряків знову став одним з головних питань в російсько-українських відносинах після того, як закінчився термін, відведений Росії Міжнародним трибуналом з морського права для повернення кораблів і їхніх команд. Кремль, втім, з самого початку роботи трибуналу з українським позовом не визнавав його повноважень у даній справі і не направляв своїх представників для участі в засіданнях.
Замість цього МЗС Росії після закінчення відведеного судом терміну направило до МЗС України ноту, в якій запропонувало українському зовнішньополітичному відомству гарантувати участь моряків у разі їх звільнення в подальших слідчих діях і доступ російського слідства до українських суден.
Негативна відповідь МЗС України викликала несподіваний спалах гніву нового українського президента Володимира Зеленського, який звинуватив МЗС в тому, що відомство зірвало звільнення українських громадян.
Тоді ж в українських медіа з’явилася інформація, що звільнення моряків стало однією з умов для повернення делегації Росії в ПАРЄ і Зеленський був проінформований західними лідерами про цю угоду.
Питання про моряків піднімав на зустрічі з Путіним під час саміту «великої двадцятки» в Осаці і американський президент Дональд Трамп, який на попередньому саміті «двадцятки» скасував зустріч з Путіним саме через ситуацію в Керченській протоці. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков підкреслив, що його шеф дав американському президенту «необхідні роз’яснення».
Путін чудово розуміє, що звільнення моряків – одна з важливих можливостей вплинути на рейтинг українського колеги. І вже від поведінки Зеленського по відношенню до Кремля залежить, чи захоче російський президент зробити йому подарунок напередодні парламентських виборів або ж почекає до їхнього закінчення.
Тут легко провести аналогію з довгими перемовинами, які американці вели з Іраном про звільнення своїх дипломатів наприкінці президентства Джиммі Картера. Прогрес був досягнутий ще за Картера, але заручників звільнили тільки після того, як новим главою держави став Рональд Рейган.
Українські моряки – такі ж заручники Путіна, як американські дипломати – заручники аятоли Хомейні.
При цьому занадто довго тягнути з рішенням Путін теж не може через неймовірну мінливість української громадської думки. Варто зауважити, що сьогодні українців цікавлять саме моряки, в публічному просторі практично не згадують про десятки інших українських заручників, які перебувають у в’язницях і колоніях Росії – починати можна з Олега Сєнцова. І це при тому, що ці люди вже є засудженими і з точки зору права Путін має набагато більше можливостей їх помилувати і обміняти, ніж військовослужбовців, які перебувають під слідством.
І цьому є одне просте пояснення. Путіна, Зеленського і прихильників обох лідерів об’єднує не інтерес до долі військовослужбовців, а можливість покласти відповідальність за їх захоплення на попередника Зеленського Петра Порошенка. Власне, Путін цього і не приховує.
«По-моєму, вже новопризначений начальник Генерального штабу української армії підтвердив, що це була провокація, організована Порошенко в ході передвиборної кампанії», – заявив російський лідер під час підсумкової прес-конференції саміту «Великої двадцятки» в Осаці.
Новий начальник Генштабу генерал Руслан Хомчак такого ніколи не говорив, зате про «провокації» висловлювався куди більш впливова людина в українській владі – Ігор Коломойський, якого в Києві вважають одним з олігархічних «кураторів» нового президента.
Після парламентських виборів, коли необхідність боротися з Порошенком стане аж ніяк не такою актуальною, зате посилиться шалена боротьба за владу і фінансові потоки вже в оточенні самого Зеленського, доля моряків може різко перестати цікавити нового українського президента, олігархічні телеканали, а значить – і більшість тих українців , які звикли звіряти реальність відповідно до логіки телебачення, а не власного уявлення про те, що відбувається.
Моряки займуть в українському масовій свідомості місце поруч з іншими заручниками Кремля і про них зрідка будуть згадувати на спеціальних акціях. На рейтинг Зеленського їх ув’язнення або звільнення теж вже не вплине, з’являться інші, куди більш серйозні чинники – від економічних проблем до ставлення суспільства до повернення на посади колишніх «регіоналів» і тактики примирення з Москвою.
Тому якщо Путін дійсно має намір торгувати заручниками, йому важливо не запізнитися.
Віталій Портников, для belsat.eu