«З дітей роблять наркобаронів». Блогер Павло Спірін зняв фільм про «наркотичну» статтю

Мінський блогер Павло Спірін днями опублікував документальний фільм, присвячений проблемі наркотрафіку і жорстоких покарань за статтею 328. Він стверджує, що причетність до торгівлі великими партіями наркотичних речовин має «центральний апарат МВС». Belsat.eu розпитав, як блогер прийшов до такого висновку, не боїться переслідування і які теми планує торкнутися в наступних роликах.

Спірін придбав популярність після свого фільму «Вітчим» про Олександра Лукашенка, де критикував його і наближених осіб «Вітчим» вийшов в кінці 2017 року і набрав майже 900 тисяч переглядів на YouTube. Консультував Спіріна відомий білоруський документаліст Юрій Хащеватський. Сам же Павло не тільки не приховував авторства, а й сам надсилав посилання на відео чиновникам. Тоді міліція почала дослідну перевірку щодо наявності у фільмі ознак образи глави держави, блогеру загрожувало до двох років позбавлення волі. В результаті кримінальну справу не було порушено.

У березні цього року Спіріна знову викликали в міліцію після чергового ролика про роботу «дармоїдських» комісій. В рамках перевірки у блогера вилучили техніку, але справу за «образу» не порушували – комп’ютери і флешки повернули власнику.

Інформацію отримав від майора наркоконтролю

14 червня Павло виклав на своєму каналі новий фільм під назвою «Грань 2019». За словами блогера, під час цієї роботи протягом місяця він розмовляв з представницями руху «Матері-328», вивчав «наркотичне» законодавство, відповідні рішення уряду і публікації в ЗМІ. Також він каже, що отримав інформацію від діючого працівника наркоконтролю МВС, якому «залишилося пару років до пенсії». У самому фільмі автор лише одного разу посилається на своє анонімне джерело – силовик у відеоряді не з’являється, не звучить його голос і за кадром.

– Є така тенденція: я помічаю, що міліціонери починають співпрацювати з блогерами, давати їм певні дані – так відбувається, наприклад, з NEXTA. Радує, що почали звертати увагу і на таких блогерів, як я – документалістів. Але якби я назвав ім’я джерела, його б миттєво викинули з органів, не можна підставляти людину. Можу тільки сказати, це майор наркоконтролю. Він сам зв’язався зі мною, описав, як виглядає ситуація, – говорить Павло.

– Але ви досить безапеляційно звинувачуєте МВС у причетності до наркотрафіку, називаєте у зв’язку з цим ім’я екс-міністра Шуневича. Не боїтеся переслідування за це, позову за наклеп?

– А в чому наклеп? Я кажу про [колишніх. – Belsat.eu] підлеглих Шуневича. Ми ж пам’ятаємо «справу 17», де був замішаний працівник МВС. Це факт. До того ж, я юрист за освітою і розумію, що склади таких злочинів як наклеп або образа є конкретними. Тобто я повинен конкретно назвати імʼя і посаду людини, що курирує торгівлю наркотиками. Будь-яка спроба переслідування тільки підтвердить, що я маю рацію.

– Ви також звинувачуєте «Технобанк» в обслуговуванні електронних гаманців наркогадлярів…

– Я нікого не звинувачую, а констатую факт. «Технобанк» підозрюється саме в тому, що на оформлені в них електронні гаманці надходять гроші від торгівлі наркотиками, про це багато говорилося раніше у ЗМІ.

«Великі розповсюджувачі живуть спокійно»

– Чому ви взагалі зацікавилися темою 328, чому вас вона хвилює?

– Цією темою я почав цікавитися роки два тому, зіставляв факти, які існують у наркоторгівлі і прийшов до висновку, що за ґратами виявляються абсолютні не ті люди. Тобто садять у в’язницю на великі терміни осіб, які заслуговують максимум на умовний термін або максимум 2-3 роки, але не 10!

Всі великі розповсюджувачі спокійно живуть в Білорусі, а садять виключно молодь, підлітків, і розмір покарання не відповідає скоєному злочину.

– Найчастіше оперативники «натягують» з першої частини 328-ї статті [незаконне збереження наркотичних речовин без мети збуту. – при. Belsat.eu] до третьої або навіть четвертої [збут у складі організованої групи. – прима. Belsat.eu]. Фактично з дітей роблять наркобаронів.

Стаття 328 Кримінального кодексу Білорусі «Незаконний обіг наркотичних засобів» має 5 частин і передбачає покарання від 2 до 25 років. Найм’якше покарання передбачено за виготовлення, придбання і збереження наркотиків без мети збуту, а найсуворіше – за збут у складі організованої групи, що спричинив за собою смерть людини з необережності.

– Але чому у вашому фільмі немає інтерв’ю з матір’ю-328, якихось ексклюзивних документів?

– Така концепція. Розумієте, я вирішив зняти фільм у формі, доступній для простих білорусів. Щоб будь-хто, хто не має здібностей до глибокого аналізу, розслідування, міг подивитися і все зрозуміти. Я хотів показати, як за один грам речовина відомства Шуневича виставляла людину мало не наркобароном.

Природно, у мене є всі документи, що підтверджують факти, озвучені у фільмі. Просто якби я включив їх у фільм, він був відразу став менш зрозумілим широкій аудиторії, звичайним людям, і виглядав би гірше.

Зараз по 328 статті в Білорусі засуджені близько 17 тисяч осіб, з них певна частина ще не досягла повноліття. Родичі відбувають покарання об’єдналися в рух «Матері-328». Вони домагаються помʼякшення покарання за цією статтею і амністія для неповнолітніх. Жінки оголошували голодування, вимагали аудієнції у глави держави, а також проводилися численні зустрічі з чиновниками.

– Чому ви почали знімати документальні фільми, і які відгуки на «Грань 2019» вже довелося отримати?

– Мені це приносить задоволення, я бачу, що роблю потрібне суспільству. На душі дуже приємно. У мене є й інша офіційна робота – Керівник житлово-будівельного споживчого кооперативу, але вона більше за потребою. Відгуків на фільм багато. Я відчуваю вдячність: люди дзвонили, дякували, навіть з-за кордону. Матері-328 були вдячні, також писали і дзвонили.

Як, на думку блогера, слід змінити статтю 328?

– До речі, звідки походить назва – «Грань 2019»?

– Під цим я розумію певну межу, рису. Якщо державні органи цю перейдуть кордон – а вони її вже майже перейшли можуть початися незворотні процеси, які зазвичай закінчуються не найкращим чином для осіб на високих посадах.

– На який ефект від свого фільму ви розраховуєте?

– Я б хотів, щоб наркотичне законодавство змінили і внесли до статті 328 доповнення, конкретизували закон, щоб у в’язницю на такі величезні терміни не потрапляли випадкові люди.

Коли дають 14 років, потрібно щоб це насправді був закоренілий злочинець, який спотворив багато життів і заробив на цьому багато грошей. А не школярі, які просто оступилися. Звичайно, якщо цей підліток не одумається після першої посадки, покарання має бути жорстким, але ніяк не в перший раз.

Зараз по 328 статті в Білорусі засуджені близько 17 тисяч осіб, з них певна частина ще не досягла повноліття. Родичі відбувають покарання об’єдналися в рух «Матері-328». Вони домагаються помʼякшення покарання за цією статтею і амністія для неповнолітніх. Жінки оголошували голодування, вимагали аудієнції у глави держави, а також проводилися численні зустрічі з чиновниками.

КА/ОБ, belsat.eu

Новини