Колишній депутат Палати представників Ганна Канопацька заявила про президентські амбіції. Вона візьме участь у праймеріз і вже опублікувала основні тези своєї програми. В інтерв’ю belsat.eu Канопацька пояснила, які зміни необхідні Білорусі, і розповіла, чи буде закликати на акції протесту.
– У ваших тезах ви говорите про незалежність Білорусі як основної цінності. Чи означає Це, що ви плануєте приєднатися до руху проти інтеграції з Росією, брати участь у протестах, якщо вони повторяться?
– Ще в квітні цього року, коли стало відомо, що планується кампанія з посиленої інтеграції з Росією, я почала збір підписів за денонсацію договору про створення Союзної держави. Я оголосила про це ще минулого року під час святкування Дня Волі… що стосується протестів – я вважаю, сьогодні існують інші механізми, які дозволяють розірвати договір. Так, я дуже вдячна тим людям, які вийшли і, безумовно, підтримую тих, хто має можливість і мужність виходити на підтримку нашої незалежності. Але у мене не виходило брати участь, я була в закордонних відрядженнях.
– Свої програмні тези ви супроводили гаслом «За десятимільйонну Білорусь». Чому саме ця цифра?
– Адже чисельність населення, навіть за офіційною статистикою, стрімко падає – нас 9 мільйонів 400 тисяч. Це проблема, яка сьогодні стосується кожного жителя Білорусі. Політика влади (не та, що декларується, а та, що реально проводиться) не сприяє народженню і вихованню дітей, вона спрямована на те, щоб громадяни, що володіють знаннями, досвідом, залишали країну. У нас величезна еміграція працездатного населення. Білорусь який рік утримує лідерство з видачі її громадянам шенгенських віз…
– Чи не здається вам, що ваше гасло буде у свідомості людей перегукуватися з відомим гаслом провладних сил – «За процвітаючу Білорусь»?
– Ні, тому що я маю на увазі якраз те, що влада сьогодні, говорячи про «процвітаючу Білорусь», забувається: основою цього процвітання є людина, громадянин. Який повинен жити в незалежній країні, захищати свої інтереси в незалежному суді, реалізовувати свої потреби в соціальній сфері. Сьогоднішня влада пропагує країну, забуваючи про окрему людину, яка, до речі, представляє цінність для цієї ж влади.
І всі 10 мільйонів громадян повинні бути залучені до прийняття рішень на будь-якому рівні державного управління: будь це на рівні свого села або на рівні референдуму за Конституцією.
– Ви говорите про намір реформувати і модернізувати економіку. Які конкретні кроки, на вашу думку, слід зробити для цієї модернізації?
– Неефективність виробництва повинна бути закрита перерозподілом і переорієнтуванням трудових ресурсів і посиленням соціального захисту осіб, які втратили місця роботи. Під неефективними я маю на увазі не тільки промислові підприємства, а й сільськогосподарські. Система колгоспів в Білорусі повинна бути перебудована. Одним з фундаментальних моментів буде посилення приватної власності. Не важливо: на завод або на землю. Природно, модернізація буде включати в себе застосування інновацій, передових технологій у виробництві.
– Але чи не відбудеться соціального вибуху після закриття збиткових заводів? Робітники ж залишаться без зарплат.
– Вони не залишаться без прибутку. Я пропоную надати їм адресну соціальну допомогу: як мінімум 3 місяці людина буде отримувати середню зарплату і перенавчатися. Або він отримає нову освіту або підвищить кваліфікацію в залежності від потреб економіки. Ринок праці в Білорусі потрібно зробити більш мобільним.
Крім того, говорячи про модернізацію економіки, я виступаю за амністію капіталу за останні 15 років. Мова про людей, які використовували можливості виведення капіталу або про тих, чиє майно було незаконно націоналізовано. Вона підлягає поверненню на підставі законодавчих актів. Це не означає стовідсоткової реституції, яка була в сусідній Латвії… але ці факти повинні бути переглянуті.
– А що робити з олігархами, які заробили капітал при Лукашенку? Чи будуть розслідуватися схеми їх збагачення?
– А які у нас олігархи?!
– Олексій Олексин, наприклад.
– Якщо він заробив ці гроші законними способами, то нехай мої хоч сто мільярдів – я не буду їх відбирати! Презумпцію невинності ніхто не відміняв.
Якщо у вас є докази, що капітал умовного Олексина нажитий незаконним шляхом – я готова взяти ці документи і звернутися до суду, міліції, прокуратури. Але я не буду відступати від принципу верховенства права, як би кому не хотілося.
– У своїх тезах ви написали, що будете виступати за легалізацію альтернативних сімей. Тобто ви потримаєте одностатеві шлюби?
– У нас зараз в суспільстві склався інститут сім’ї, традиційні сімейні цінності. Однак цивільний шлюб, який набуває сьогодні популярність, – це і є альтернативна сімʼя, тому що вона інша, відрізняється від існуючих канонів юридично і практично. Чому відразу одностатеві? Якщо ми говоримо «альтернативна служба» -це ж не означає, що люди підуть в якісь гомосексуальні війська? Звичайно, альтернатива – це і відносини між чоловіком і чоловіком, жінкою і жінкою, таке теж має місце бути. Але це не повинно якось рекламуватися, популяризуватися…
– Ви також пропонуєте знизити вік, з якого дозволений шлюб, до 17 років. Навіщо це потрібно?
– За згодою батьків. Це сприятиме вирішенню демографічних проблем в країні. Це є в законах 85%, якщо не 90 % європейських країн. У Цивільному кодексі Білорусі також є поняття емансипації, що дозволяє визнати неповнолітніх дієздатними з 15 років, але потрібно додатково прописати в Кодексі про шлюб і сім’ю право одружитися з 17 років. Адже у нас існує велика проблема абортів в ранньому віці. Я вважаю, кожна людина повинна робити свій вибір сам, але я за те, щоб держава зробила все для того, щоб жінка не вибирала аборт.
– А які ще вікові обмеження ви б змінили?
– Збільшила б вік, з якого дозволено продавати алкоголь, до 21 року. Як мінімум.
– У своїх тезах ви говорите про необхідність «втягувати населення в забезпечення правопорядку» і підвищувати престиж правоохоронних органів. Яким чином ви збираєтеся це робити?
– Чиновник, особливо в силових структурах, повинен відчувати відповідальність перед конкретною людиною, а не перед своїм керівництвом. З іншого боку, саме суспільство має вживати заходів, щоб мінімізувати злочинність. У Білорусі зараз йде боротьба з наслідками, а не з причинами, так як існують всі передумови для виникнення корупції. Підвищення добробуту громадян автоматично сприятиме зниженню корупції. Якщо людина знає, що він може заробити гроші, він не піде їх красти.
– Що стосується «престижу органів»: будете домагатися розкриття архівів КДБ? Наприклад, документів по площі-2010?
– І розкриття у справі Гончара, і у справі Захаренка-так, звичайно.
– Можливо, ініціюєте процедуру реабілітації засуджених у політичних справах?
– Якщо держава зробила помилку, вона в будь-якому випадку повинна нести відповідальність. Якщо людина, будучи при погонах, скоїв злочин, він підлягає покаранню. Але це встановлюю не я-незалежно від того, президент я, прем’єр чи депутат. Це визначає суд на підставі Закону.
– У вашій програмі є цікава теза про «цивілізовану і безкровну зміну влади», але нічого не говориться про спосіб цієї зміни. Під «безкровною зміною» необов’язково ж маються на увазі вибори. Це може бути і оксамитова революція, і палацовий переворот…
– Існує єдиний цивілізований спосіб зміни влади – це вибори. Він реалізується у всіх демократичних країнах і в тих, які намагаються вийти на демократичний шлях розвитку. Революції, бунти, хунти – це нецивілізований шлях. Єдиний цивілізований – для Білорусі, для США, для Великобританії, для Ірану – вибори. Принцип демократії для всіх один.
– Але в Білорусі немає справедливих і прозорих виборів. Що робити в такому випадку?
– Як депутат Палати представників я робила дуже багато для того, щоб ці вибори відповідно до стандартів ОБСЄ були в Білорусі. Я внесла законопроект про зміни до Виборчого кодексу… Я знаю, що це може негативно позначитися на моєму рейтингу, але я готова сьогодні висувати претензії до громадян, які в загальній масі своїй аполітичні і не готові боротися за те, щоб в Білорусь повернулися вибори.
– За словами Ганни Канопацької це аполітичні люди винні у відсутності виборів? Перекладаєте на них відповідальність?
– Перекладати відповідальність – це інше. Ви говорите інші слова. Я не звинувачую наших громадян, я просто констатую факт. Люди не активні не тільки в політичній сфері, а й у громадянській. Прибрати сніг у машини – це вже проблема для білорусів! Так, є люди, які самі беруть лопату і роблять, але більшість очікує, що за них це зробить хтось інший. Ось побутове прояв патерналізму, який Білоруська держава всіляко повертає.
– Припустимо, ви виграли праймеріз і зібрали необхідні 100 тисяч підписів, але ЦВК вас не реєструє. Що будете робити в такому випадку?
– (сміється) ви вже говорите, що мене не зареєструють. А я поки кажу, що спочатку потрібно зібрати 100 тисяч підписів. У будь-якому випадку існують правові механізми оскарження рішень ЦВК.
– Ну, ось вас не зареєстрували кандидатом у депутати минулого року…
– Так, але це не означає, що я не реалізувала правові механізми оскарження цього рішення…
– Гаразд, ви оскаржили, але ефекту для країни це не принесло.
– (зітхає) я тому й йду на прайморіз. Адже з одного боку знаю, що виборів в країні немає, але з іншого боку розумію, що це єдиний законний спосіб зміни влади і проведення необхідних для країни реформ.
– Чи будете ви закликати на акцію протесту, якщо вас незаконно не зареєструють?
– Я вам ще раз кажу: сьогодні в Білорусі існують передбачені законом механізми оскарження. Хто встановлюватиме законність чи незаконність моєї нереєстрації? Це компетенція суду або прокуратури. Або ми будуємо правову державу і починаємо з себе або ми припиняємо розмову.
Я не можу брати на себе відповідальність і закликати людей на несанкціоновані акції, так як розумію, яка це відповідальність і які наслідки це спричинить. Якщо ви запросите особисто про мене-так, я буду виходити на акції протесту, я буду в них брати участь.
– Звідки ви берете сили, щоб зараз брати участь у політичній кампанії, боротися за владу?
– Я просто не втомилася. Я молода, сповнена сил, ідей, здоров’я і в силу об’єктивних причин переживу багатьох, хто сьогодні знаходиться при владі.
Катерина Андрєєва, Фото Артем Лява/ОБ, Belsat.eu