П’ять білорусів, які працюють зараз в різних країнах Європи, розповіли «Белсату», як карантинні заходи у звʼязку з пандемією коронавірусу вдарили (або вдарять) по їх гаманцю.
Ситуація виглядає погано. Замовлень і клієнтів стало в три рази менше. Якщо до карантину я заробляв$ 350 на тиждень, то минулого тижня я заробив менше $ 120. Така ситуація приблизно у всіх таксистів. Можливо, в більш солідних фірмах, ніж моя, заробляють більше, але у них і до цього дохід був вище.
Я не підприємець і на пряму допомогу уряду розраховувати навряд чи можу, але, думаю, моя компанія буде брати з мене менше оплат. Наприклад, минулого тижня не брали за обслуговування каси. Також мені безкоштовно видали пластиковий захист від пасажирів, які сидять ззаду – щоб не було контакту.
Нічого робити я поки не збираюся: планую просто пересидіти і перетерпіти цей період. Міняти роботу зараз складно.
Ось «Uber» радить своїм водіям пересісти на доставку їжі: мовляв, всі сидять вдома і багато замовляють. Я так зробити не можу: щоб перейти на доставку їжі, потрібно мати довідку про несудимість, а суди зараз закриті і таку довідку отримати не можна.
Ми працевлаштовуємо білорусів на підприємства Підляського воєводства, що знаходиться на білорусько-польському прикордонні, і заробляємо тільки тоді, коли наші люди працюють.
Поки нічого трагічного: ніхто не піддається паніці і не їде додому, всі продовжують працювати. Безпосередньо нашу фірму торкнулося те, що на сьогоднішній день зупинилася рекрутація як така: ті, у кого закінчується візи, їде, але на їх місце не приїжджають нові люди.
Кількість клієнтів порівняно з періодом до карантину зменшилася на 2-3%. Виробництва з переробки курки і лосося, де працюють влаштовані через нас люди, – вже не в змозі виробляти продукцію в колишніх обсягах.
Прямо зараз в Білорусі більше сотні наших клієнтів з відкритими візами сидять і чекають відкриття кордону.
Найбільше ми турбуємося за майбутнє: в умовах закриття кордонів на місяць, при відмові тих, хто працює там зараз, робити тимчасові види на проживання і залишатися в Польщі, працівників стане менше на 20-25 %.
У нас був великий відсоток скасувань бронювань – спочатку через страх перед коронавірусом, потім – через скасування рейсів і обмежень на переміщення. Кульмінації ці скасування досягли позаминулої суботи. Після цього компанія прийняла рішення про скасування на першу вимогу будь-яких бронювань до 14 квітня, зроблених до 14 березня.
Не можу поділитися ніякими цифрами, але скажу, що економічний ефект епідемії неймовірний – компанія втратила дуже багато грошей.
Я просуваю на світовому ринку вина однієї з португальських виноробень. Епідемія на моїй зарплаті не відбилася. Як вона впливає на продажі нашого вина – поки не бачимо.
Я сама купила кілька ящиків, боячись, що залишуся без нього: звикла пити вино за вечерею. І так зробили багато людей. Крива попиту спокійно може піти зараз вгору. Результати побачимо через місяць – коли буде зрозуміло як вона просяде.
Зараз бачу як мої колеги в різних країнах починають користуватися ситуацією і судорожно просувати вино: мовляв, ви сидите вдома – вам потрібно якісне вино. Видно, що вони розхвилювалися.
Я працюю в годинниковому бізнесі, одній з ключових галузей швейцарської економіки. По ньому ця криза вдарила дуже сильно. Великі промислові виставки годинникової індустрії, які проходять в першій половині року – як Baselworld, наприклад – були скасовані.
Продажі падають: у самій Швейцарії люксові годинники купують в основному туристи, яких зараз немає (а тепер і магазини позакривалися). Тепер уже зрозуміло, що індустрія стала на паузу, керівники компаній відправили всіх на віддалену роботу.
Символічно, що президент сказала: «Ми багаті і зможемо підтримати свою економіку». Держава пообіцяла виділити 10 мільярдів франків на допомогу бізнесу. Що вже зараз видно на людському рівні, так це підтримка самозайнятих або працівників культури. Наприклад, моїй колишній викладачці танцю пропонують заплатити за цілий місяць занять, хоча ніяких занять не буде.
В цілому, відсутність в останні століття колективних травм на кшталт війни або криз. Напевно, багато в чому визначають таке ніби байдуже ставлення швейцарців до епідемії. Дещо в магазинах, звичайно, розкупили (і зараз доставку продуктів онлайн можна чекати десять днів), але в цілому тут настільки довіряють собі, своїй країні, політичній та економічній системі, що особливо не переживають.
ДД/ОБ, belsat.eu