18 травня 1944 року після звинувачення татар у співпраці з Третім Рейхом кількасот тисяч тисяч людей виселили з Криму за наказом Сталіна. Незважаючи на пандемію, заступник спікера Сейму Малгожата Госєвська вшанувала цей день разом з польськими татарами і послом України.
– Наша зустріч, яка відбулася попри епідеміологічні обмеження, показує, що тема дуже важлива. Це також є свідченням величезної дружби та щирої солідарності з нашого боку. Ми хочемо віддати належне народу, який 76 років тому пережив величезну трагедію від комуністичного режиму, – сказала заступник маршалка.
Згідно з радянською статистикою, депортували 183 000 людей – але татарські джерела стверджують, що їх було до 400 000. Більшість переміщених осіб складали жінки, діти та літні люди.
– Потрібно чітко назвати ці діяння геноцидом, внаслідок якого близько 40% виселених втратили життя. Це потворний і жахливий удар для всієї кримськотатарської громади. Я вжила слово геноцид, тому що я глибоко переконана, що це слово слід вживати. Ми повинні пам’ятати, що за цим злочином стоїть радянська Росія, – додала Малгожата Госєвська.
Річницю депортації вшанували у польских селах Богонікі та Крушиняни, які є серцем татарської культури в Польщі.
Окрім заступника спікера Сейму, в них також взяли участь посол України в Польщі Андрій Дещиця, голова мусульманської релігійної громади Мацей Щеснович та Недім Усеінов, представник Рефата Чубарова.
– Ми ототожнюємо себе з кримськими татарами, вони – наші брати. Все, що їм шкодить, також шкодить нам, – сказав Кшиштоф Едем Мучарський, один із членів громади польських татар, присутніх на зборах.
Представник Рефата Чубарова, Недім Усеінов, пояснив, що депортація все ще є кровоточить в серці його нації. Його родина також постраждала. Не всі його родичі пережили заслання. Сім’ї вдалося повернутися до Криму в 1989 році, коли Недіму було 5 років. Вони не змогли оселитися у рідному місті Балаклаві. Місцева влада не дозволила кримським татарам жити на південному узбережжі півострова, який трактувала як прибуткові території для туризму.
– Ось чому мій дід купив будинок поблизу Джанкою в надії, що колись зможе повернутися в рідне місто. Але це не вдалося реалізувати, – пояснив Усеінов.
Під час церемонії відбулася символічна екуменічна молитва за жертв депортації.
– Ми об’єднуємось у спільній молитві за невинні жертви тоталітарного режиму, – наголосив посол України.
Кримські татари були переселені радянською владою під приводом співпраці з Німеччиною. Тільки під час транспортування до місця депортації загинуло близько 8000 людей, а ще десятки тисяч померли від голоду та хвороб протягом першого року заслання.
Десятиліттями пам’ять про депортацію була метафоричним маяком, що допомагала кримським татарам відрізняти добро від зла, правду від брехні, а друзів – від ворогів, – додав Недім Усеінов.
Учасники заходу повністю погодилися з тим, що сьогодні нащадки тих, хто пережив депортацію, знову стали об’єктом репресій через незаконну анексію Криму Росією.
Події останніх років, пов’язані з незаконною окупацією Криму Росією, викликають у нас занепокоєння щодо сучасності та майбутнього кримських татар. Як і десятиліття тому, цього разу на власній землі ця громада стає жертвою численних переслідувань, – зазначила віце-маршалек.
Окупація Криму триває шість років, а кримські татари – заручники у власному будинку.
– Польща усвідомлює, що зростаючі репресії, які застосовує Росія, означають нову загрозу для кримських татар. Як Польща, ми послідовно засуджуємо анексію Криму. Ми підтримуємо розширення пакету обмежень щодо торгівлі та інвестицій у Криму Європейським Союзом. Ми також реагуємо на будь-які прояви репресій проти татар, що населяють окупований півострів. Ми також наполегливо вимагаємо звільнення засуджених, – зазначила вона.
Понад 70 кримських татар ув’язнено у Криму та Росії, а ще 15 викрадено офіцерами ФСБ, і доля їх невідома.
– Згадаймо, Росія, незалежно від того, хто править нею або як її називають – незалежно від того, чи має вона обличчя Сталіна чи Путіна – все ще є агресивною країною, з якою нам, як міжнародному співтовариству, доводиться стикатися, – наголосила вона.
На завершення церемонії Недім Усеінов подякував Польщі від Меджлісу.
– Визнаючи внесок у захист прав кримських татар у тимчасово окупованому Криму та консолідацію міжнародної спільноти для відновлення територіальної цілісності України, Меджліс кримськотатарського народу вшанував маршалка Малгожату Госєвську та міністра Анну Фотигу почесними подяками, що вручаються найбільшим друзям нашого народу, – сказав він.
Представник кримських татар зазначив, що міністр Анна Фотига неодноразово підтримувала інтереси татар у Брюселі, а також організовувала численні заходи в Європарламенті, нагадуючи про порушення прав людини в Криму.
– Почесна подяка також направлена журналістам Моніці Андрушевській (Белсат, Tygodnik Powszechny), Павлу Боболовичу (Radio Wnet) та Войцеху Пентаку (Tygodnik Powszechny) за визнання їх професійної та відданої праці у інформуванні польської громадськості про трагічну долю кримськотатарського народу та порушення прав людини під час тимчасової окупації Криму з 2014 року”, – сказав Недім Усеінов.
Представник Меджлісу додав зі смутком, що все менше і менше ЗМІ цікавляться ситуацією в Криму. За його словами, ця тема “стала нудною”, тому будь-який інформативний текст важливий і втішає людей, які залишилися на півострові.
Через триваючу епідемію коронавірусу та закриття державних кордонів, подяку буде передано послу Республіки Польща в Києві.
Наріман Джелал, найвищий представник Меджлісу в Криму, в інтерв’ю “Белсату” пояснив, що в останні роки російська окупаційна влада позбавила кримських татар права вшановувати пам’ять жертв депортації.
Більше того, вона зазвичай посилювала репресії проти цієї меншини на цей час. Цього року ситуація особливо складна через численні обмеження, пов’язані з пандемією.
– Сьогоднішня діяльність Кремля дуже схожа на те, що сталося в 1944 році. Ми не хочемо, щоб влада використовувала епідемію для провокації, тому ми відмовилися від традиційних масових святкувань на півострові. Тим більш для нас цінно те, що відбулося вчора в Польщі. Дякую! – наголосив глава Меджлісу на Кримському півострові.
Моніка Андрушевська, ОК/ Biełsat