У 2020 році закінчується термін, на який Україна ввела санкції проти ряду російських інтернет-ресурсів, – «Вконтакте», «Однокласники», а також сервісів Mail.ru і «Яндекс». «Белсат» отримав підтвердження, що рішення про їх продовження вже погоджено на всіх рівнях української влади.
Навесні 2014-го у всіх східних областях України активізувався рух «Антимайдану»: людей, які виступають за поглиблення співпраці з Росією і затятих супротивників євроінтеграції країни. Соцмережа «Вконтакте» стала одним з ключових інструментів для збору людей на різні мітинги. Крім багатотисячних спільнот, які відтворювали російський порядок денний, утворилися локальні групи в невеликих містах.
Проукраїнські групи в російських соцмережах також були присутні. Чисельність деяких становила кілька сотень тисяч учасників, але їх веденню систематично перешкоджали.
У першій половині 2014-го Україна вперше відчула міць російських інформаційних атак за допомогою соцмереж. Однак тільки в травні 2017-го президент Петро Порошенко виступив із заявою, що його профілі в «Яндексі», «Однокласниках» і «Вконтакте» використовувалися з метою контрпропаганди, але тепер вони будуть закриті.
Глава держави попросив наслідувати його приклад і інших українців. В цей же день стало відомо про введення санкцій проти Рунета.
1 травня 2017-го в центрі Києва відбувся мітинг, присвячений Дню міжнародної солідарності трудящих. Близько тисячі учасників пройшлися центральними вулицями, тримаючи в руках плакати з радянським гаслом «Мир, труд, травень». Вже тоді в рамках декомунізації йшли активні дискусії щодо переформатування травневих свят. Вихідний 2-го числа на законодавчому рівні скасували через рік.
У подібних мітингах значна частина громадян брала участь за гроші. Про це «Белсату» розповіла людина, яка приводила бажаючих легко і швидко заробити. Оголошення на подібні збори часто зустрічалися у «Вконтакте». Зараз він цим не займається, але в цілях безпеки просить не вказувати справжнє ім’я.
«У мене були маленькі групи, а кому потрібно було багато людей, ті кидали оголошення у «Вконтакте», – згадує чоловік у розмові з кореспондентом «Белсата». – Були такі пабліки. Там постійно з’являлися пропозиції взяти участь в якихось масовках, «мітингах».
Наприклад, на пам’ятні дати, пов’язані з радянським минулим України, зустрічалися запрошення саме в російських соцмережах. Те ж саме стосується і акцій протесту, на яких люди висловлювали невдоволення законодавчими ініціативами української влади проти Кремля. За участь завжди обіцяли гонорар.
«Відбувалося по-різному: кому на картку, а кому готівкою. Слава богу, що це закінчилося. Думка тоді була зовсім інша, але, коли подорослішав, вона змінилося. Зараз я проти подібних речей, так як продаватися за гроші – найгірше рішення, яке може бути», – резюмує наш співрозмовник.
Місце забанених ресурсів зайняв Facebook – саме його стали використовувати для поширення прокремлівської позиції. Тепер Facebook займає 3-е місце в топі найпопулярніших ресурсів в Україні, до санкцій 2017-го на цій позиції був «ВК».
Минулого тижня 12-го лютого адміністрація Facebook повідомила, що ліквідувала мережу антиукраїнських акаунтів, які курирували спецслужби Росії. Більше сотні профілів, на думку відділу безпеки мережі, займалися дезінформацією щодо України та сусідніх з нею країн. Автори видавали себе за місцевих жителів, намагаючись вплинути на громадську думку всередині держави.
Медіаексперт Павло Казарін вважає це тривожним сигналом для російської влади:
«Те, що адміністрація Facebook нарешті звернула увагу на цю проблему і почала піклуватися про інформаційну гігієну, вселяє легку надію, що ця робота буде системною і Росії стане складніше використовувати свої канали впливу в рамках цієї соцмережі».
Крім того Казарін підкреслює, що «сьогодні Росія в рамках інформаційних воєн займається не стільки просуванням свого, скільки знищенням і руйнуванням чужого»:
«Стратегія інформаційної війни Росії проти України сьогодні не вкладається виключно в історію з просування російських тез. Вона ще спрямована на руйнування проукраїнського наративу через фейки, чвари, культивування взаємної ворожнечі і через маніпуляції».
Для цього Кремль використовує людей, яких на окупованих територіях вважають лідерами думок. У Луганську така людина – Родіон Мірошник, колишній прес-секретар Віктора Януковича. Також раніше він курирував Луганське обласне телебачення. Зараз Мірошника розшукують українські правоохоронці, підозрюючи в діях, спрямованих на повалення конституційного ладу і зміну державних кордонів. Він, як і раніше, живе в Луганську і регулярно їздить до Мінська на засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі в якості представника «ЛНР». Крім того чиновник окупаційної адміністрації – частий гість на пропагандистських ток-шоу в Росії.
Його публікації бачать тисячі користувачів.
Російські соцмережі сьогодні активно використовують жителі окупованих територій, але на підконтрольних Україні територіях вони втратили свою вагу, хоча відвідувати їх як і раніше можна через спеціальний додаток VPN.
За російським законодавством, спецслужби Кремля мають доступ до інформації, яка зберігається на території країни. Сервера забанених в Україні ресурсів і сервісів знаходяться в РФ.
У травні 2020-го термін дії санкцій закінчується. Але в Україні вже вирішили продовжувати обмеження, каже голова парламентського підкомітету з питань інформаційної політики Микита Потураєв:
«Були вже консультації з усіма, хто задіяний у цьому процесі: і з боку парламенту, і з боку виконавчої влади теж. Це абсолютно одноголосна позиція, що російські соцмережі та інші раніше заборонені ресурси не з’являться знову в Україні».
На Банковій, в Кабміні і у Верховній Раді розуміють, що це не зупинить Росію і потоки пропаганди за допомогою інших засобів.
«Ці інформаційні спецоперації не закінчуються. Якщо порівнювати з лінією фронту на Донбасі, з тими погрозами, які постійно існують з боку Криму, то там ситуація більш – менш контрольована, а в інформаційному просторі атаки проти України проводять постійно», – стверджує Потураєв.
За його словами, чиновники нещодавно зустрічалися з представниками Facebook і в обох сторін розроблена схема взаємодії для виявлення і видалення підозрілих акаунтів.
Оцінити ефект від бана Рунета досить складно, вважає медіаексперт Павло Казарін. У будь-якому випадку продовження обмежень необхідно для збереження фільтра на одному з потоків пропаганди. Крім того без цього рішення Києву буде складніше відстоювати збереження санкцій проти Росії в очах західних партнерів.
Максим Шилін/ОБ, belsat.eu