Показовий пікет зі збору підписів за чинного главу держави продемонстрували в Гродно функціонери з «Білої Русі», БРСМ і державних профспілок. Відвідав захід голова ФПБ Михайло Орда.
Пікет зі збору підписів вирішили влаштувати на пішохідній вулиці Радянській біля універмагу якраз у час, коли люди повертаються з роботи, – між 17-ю і 19-ю годинами. Біля сходів універмагу виникло кілька наметів з червоно-зеленими прапорами, символікою СПБ і портретами Олександра Лукашенко. Поруч БРСМ встановив колонки з музикою і змайстрував імпровізований майданчик для міні-гольфу.
https://naviny.belsat.eu/news/u-goradni-paslya-piketu-za-lukashenku-zatrymali-zhurnalistau-belsatu/
З інспекцією пікет відвідав і Михайло Орда, голова ФПБ. «Бачимо, що люди йдуть, дуже велика активність, щоб підтримати главу держави, свого президента!» – зауважив р-н. Орда. Гродненський пікет він оцінив дуже високо, пообіцяв, що буде ще багато пікетів. На питання, де і коли, відповів ємко: «Де люди попросять, там і поставимо: ми йдемо від прохань людей!», а потім швиденько пішов від журналістів.
Ми вирішили запитати у людей, які прийшли підписатися за Лукашенка, про досягнення чинного лідера. Вийшло топ-обойма.
«Я бачу свою країну процвітаючою, молодь добре одягнена, дорослі прекрасно себе почувають, – каже ветеран війни Валентина Баранова, на одязі жінки багато медалей. – Я з ними зустрічаюся під час відпочинку, в клубах: бачу веселі добрі очі. Я ніколи не чула, щоб хтось був проти того ладу, який у нас є. Я згодна з Лукашенком! Він каже, мовляв, давайте дружити навіть з тими, з ким немає згоди з якихось питань. Краще поганий мир, ніж хороша війна!»
Підходимо до чотирьох жінок, що стоять в черзі, щоб залишити підпис. Після питання – пауза. Але одна з чотирьох все ж відповідає: «Стабільні зарплати, платять день у день. Стабільне робоче місце. Місто цвіте, тут говорити не треба – варто просто подивитися!»
Решта нічого не додають, але кажуть, що згодні.
Жінка років сорока каже, що «Мир і спокій – головне досягнення». Але є й побажання: «Треба ближче бути до молоді в плані технологій, все ж нове століття. Не по-старому жити, але в ногу з часом. Щоб була робота для молоді і зарплати підвищити. А втім – все добре».
Виявилося, що жінка працює вчителькою, тому є і нарікання «У нас, у педагогів, зарплата дуже низька, недостатньо, навіть близько!»
Ось ще три жінки, які, на жаль, не готові відповісти на питання про досягнення. Кажуть: «Треба подумати» і «Без коментарів!» Однак, на питання, чи підете голосувати за чинного керівника, відповідають, що так. Жінка пенсійного віку, йдучи, каже: «Він нам все дає, додає пенсію, дає можливість працювати! Тільки за нього!»
Підходимо до пари середнього віку. Жінка відповідати не хоче, а чоловік погоджується: «Я отримав квартиру, згідно з наказом президента. Номер наказу не пам’ятаю… Якби не він, не отримав би. Я діабетик, після інфаркту. Порадив би ще для цих людей, хворих, щоб продукти дієтичні дешевше трохи зробили».
Чоловік каже, що працює бухгалтером.
А ось зовсім молодий хлопець в масці і з паспортом в руках. Каже, що з досягнень щось одне виділити складно, але додає: «Мирне небо над головою, допомога молоді. Конкретно? Підтримка організацій-профком, БРСМ, Біла Русь – всіх. Чого чекати? Конкретних очікувань немає – я просто вибираю чинного президента», – вважає хлопець.
Галина, яка працює в страховій фірмі «Стравіта», починає здалеку: «Я прийшла його підтримати в цей важкий момент, йому важко як ніколи. Я трохи на Youtube подивлюся: піднімається тиск, мені погано від цих бунтарів, які хочуть розкол зробити в країні… Зарплати насправді невеликі, але жити можна. Що мені може не подобатися? Якщо і чоловік, і дружина, дві зарплати – можна. Один – важко. Всі путівки в турах розкуплені, всі машини в салонах – розкуплені.
Меблі в «Пінскдреве» розкуплені. І все погано?..»
Жінка додає, що в курсі ситуації із затриманим блогером Тихановським:
«Я віруюча людина, коли виступав Тихановський, то молилася біля костелу, щоб війни не було. А там все і сталося! Ну, чому не відповісти жінці? Відповідай! Я, до речі, теж йому ці питання хотіла задати: що ви нам обіцяєте? У нас сіль та картопля. Немає нафти і алмазів, нічого. Як піднятися?»
Є у Галини і відповідь щодо досягнень Лукашенко:
«Я живу в приватному секторі, і весь приватний сектор заасфальтований. Це чи не досягнення? Коли я приїжджаю в Польщу, там відразу за кордоном дорога така, що яма на яміні підскакує. Чоловік коли їде в Росію – теж саме. А у нас – приватний сектор асфальтований! Баня класна, відпочивати добре, в парку красиво, чисто. Тортик, морозиво, з онукою гуляю. Вистачає-вистачає!»
P.S.
Підходимо ще до однієї жінки років тридцяти п’яти. Та прикриває обличчя «Навіть не питайте у мене, я взагалі не знаю, що тут роблю!» Підказуємо: жінка стоїть, щоб віддати підпис за чинного керівника. Важко посперечатися, тому жінка додає: «Я готова підписатися за всіх, щоб було справедливо».
АК/ОБ, фото автора belsat.eu