Петсон і Фіндус, Мама Му, Малюк і Медведик: ці герої Шведських книг сподобалися білоруським дітям і їх батькам завдяки перекладам надії Кондрусевич. Для перекладачки підтримувати білоруську мову і через книги заохочувати дітей читати і розмовляти нею – річ принципова. А чи вдалося їй передати любов до білоруської мови своїм дітям?
«Колись я для себе вирішила: принцип, за яким я буду жити і працювати – робити все можливе, щоб створювати навколо себе білоруськомовний
світ, але разом з тим ставитися з повагою до людей, які вибирають іншу мову або інший шлях», – каже перекладач.
Діти Надії – Ян (10 років) і Марина (8 років) – росли в двомовному білорусько-російському середовищі. Коли синові було 5-6 років, він протестував і не хотів розмовляти по-білоруськи.
«Разговаривайте со мной на нормальном языке!» – наполягав хлопчик.
Одного разу до нього приїхав двоюрідний брат Домінік, який живе в Австрії. Домінік з родичами з Білорусі розмовляв російською, але, коли хотів, щоб його не зрозуміли, вживав німецьку мову.
Ян, в свою чергу, теж почав використовувати слова з білоруської мови, не схожі на російську, наприклад, сковорода, щоб Домінік не розумів, що він каже.
Після візиту брата син Надії став говорити по-білоруськи все більше. А коли пішов в одну з Мінських гімназій, де багато дітей з білоруськомовних сімей, білоруська мова стала для нього природною справою.
Як почалася історія перекладів шведських дитячих книг на білоруську мову? Як виникло видавництво «Koska» і чим довелося ризикувати його власниці, Надії Кондрусевич, дивіться в програмі Гліба Лободенко та Олесі Литвинівської «Мова Наново» (відео вище).
Фото з архіву Надії Кондрусевич