Литовсько-польсько-українська багатонаціональна бригада LITPOLUKRBRIG досягла бойової готовності у грудні 2016 року. Бригада в жовтні минулого року отримала банер і імʼя гетьмана Костянтина Острозького. Міністри оборони трьох держав, які її створили, у той час підписали угоду про розширення можливостей бригади брати участь у міжнародних операціях за одностайною згодою сторін.
Візит трьох лідерів почався з офіційної церемонії їхнього привітання командирами литовсько-польсько-української бригади. Після церемонії відбулися тристоронні переговори делегацій Республіки Польщі, Литовської Республіки та України під керівництвом трьох президентів. Переговори завершилися прес-конференцією лідерів держав.
– Ми всі знаємо одне: ми сильні, коли ми разом, ми сильні, коли між нами є згода, коли між нами є дружба, і коли ми разом стоїмо разом в одному ряду; тоді ми дійсно поважаємо, а потім набагато складніше вирішити будь-який акт агресії проти нас, – сказав Анджей Дуда на спільній прес-конференції з президентами Литви та України в Любліні.
Президент Дуда зауважив, що користується спільною службою польських, литовських і українських солдатів.
[Це показує] єдність між нами, дружба між нашими країнами, між нашими народами і (…) між президентами.
Зокрема, він підкреслив важливість військової співпраці з Україною в контексті її прагнень до вступу в НАТО.
Даля Грибаускайте підкреслила, що тристороння бригада була створена для того, щоб показати всім, що Польща, Литва та Україна розуміють свої можливості та можуть допомогти Україні всіма можливими шляхами.
Для нас, європейців, членів НАТО дуже важливо, щоб Україна залишалася на дорозі, за яку варто боротися і за що її варто пожертвувати, – сказала Президент Литви.
Ми знаємо, що означає бути атакованим (…) і що це означає, якщо хтось має спроби на чиюсь територію, тому ми продовжуємо військову, гуманітарну та фінансову підтримку України, оскільки безпека України для всього регіону, для всіх країн Балтії Наріжний камінь – сказала вона.
{%CAPTION%}
Президент України подякував Польщі та Литві за «збереження територіальної цілісності» України.
Ми це відчули по акті агресії на Україну в Азовському морі, коли українські моряки були поранені, коли були атаковані без попередження, коли виникла загроза окупації Керченської протоки. Але ми відчули дуже сильну реакцію всіх наших партнерів, особливо Литви та Польщі, – сказав Петро Порошенко.
Він також висловив вдячність польським та литовським партнерам за підтримку 20 лютого, коли під час засідання Генеральної Асамблеї ООН він розповів про ситуацію на території України.
Ми вдячні за голос Польщі в Раді Безпеки ООН і ми твердо переконані, що повноцінна місія ООН буде сприяти встановленню миру на окупованій території. Я розраховую на посилення натиску на Російську Федерацію через механізми санкцій, – сказав Порошенко.
За його словами, санкції є механізмом мотивації припинення війни з боку «держави-агресора-Росії».
Президент України додав, що також отримав запевнення «польських і литовських друзів» про підтримку європейських і євроатлантичних прагнень України. Він підкреслив, що сьогодні Україна захищає не тільки свій суверенітет, а й «свободу на східному фланзі НАТО».
Перед тристоронньою зустріччю президенти Польщі та Литви поклали вінки перед пам’ятником Люблінської унії. Таким чином, вони відзначили 450-річчя польсько-литовського союзу, який зародив Речі Посполиту.
Дуда і Грибаускайте зустрілися в четвер у Варшаві, де провели свої «личні» розмови, а потім переговори делегації. У присутності президентів міністри оборони обох країн підписали документи про військове співробітництво. У пʼятницю в другій день візиту до Польщі Даля Грибаускайте зустрілася з премʼєр-міністром Матеушем Моравецьким у Варшаві.
Потім литовський президент відправився до Любліна, де разом з польським президентом поклала вінок перед памʼятником Люблінської унії. Також присутні були міністри оборони Польщі та Литви.
pj/belsat.eu згідно з ППА