Володимир Путін розкрив модель, згідно з якою залишиться при владі після 2024 року. Послабити роль чергового президента, посилити права Держдуми, а сам, ймовірно, очолить Державну раду, яка отримає відповідні повноваження. Хороша новина для суверенітету Білорусі. До цього моменту здавалося, що поглиблена інтеграція існувала заради створення нового робочого місця Володимиру Путіну. Якщо ні – то яка доля чекає Союзну державу і економіку нашої країни?
На двох з шістнадцяти проблемних ділянок нафтопроводу «Дружба» йде ремонт. На обсягах транзиту російської нафти до Європи це не відіб’ється – запевняють у Білорусі. Але ремонт почався після того, як глава Білорусі пригрозив взятися за «дружню» трубу.
Олександр Лукашенко, глава Білорусі:
«Якщо російський ринок на 25 мільйонів тонн нафти і 22 мільярди кубів газу піде кудись – ви на мене не ображайтеся».
Рік роботи урядів Білорусі та Росії над поглибленою інтеграцією завершився припиненням обговорення: Білорусь наполягає на пільгових цінах на нафту і відмовилася підписувати розроблену російською стороною 31-ю дорожню карту.
Олександр Лукашенко:
«Це план будівництва наднаціональних органів: уряду, парламенту, можливо, президент буде та інше… Ми з Путіним домовилися на цю тему взагалі не розмовляти».
Президентство в Союзній державі аналітики називали наступним місцем роботи Володимира Путіна, який, згідно з Конституцією, не може балотуватися на президента Росії в 2024 році. Але господар Кремля вибрав «план Б».
Володимир Путін, президент Росії:
«Вважаю за необхідне провести голосування громадян країни по всьому пропонованому пакету поправок до Конституції Російської Федерації».
Менше повноважень – наступному президенту. Більше повноважень – парламенту, і особлива роль – Державна рада, яку, ймовірно, і очолить чинний глава Росії. Так його президентство зміниться на національне лідерство.
Коментує політолог Валерій Карбалевич:
«Ідея створення Союзної держави як способу продовження повноважень Путіна залишена. Вважаю, що це різко зменшить увагу Росії до Білорусі, до проекту Союзної держави. Хіба що за інерцією цей процес триватиме заради того, щоб дуже сильно скоротити економічні преференції з боку Росії».
Заради отримання цих преференцій і збереження влади глава Білорусі рік тому і вплутався в поглиблену інтеграцію – випливає з його реакції на неотримання пільг на енергоносії. Вибір Путіним альтернативного шляху залишитися при владі ставить під питання Проект поглибленої інтеграції. Якщо це тупик, то…
«Будуть підвищуватися ціни на газ – продовжує Валерій Карбалевич. – Росія вже не дає Білорусі кредитів (минулого року не давала жодного). Вважаю, що можуть виникнути певні проблеми з експортом білоруської продукції на російський ринок. Тобто можемо бути позбавлені пільгових умов».
Економічні обмеження вже діють відносно ряду вітчизняних підприємств харчового виробництва. Ще перед другим раундом підписання загальних інтеграційних документів Дмитро Медведєв, чинний прем’єр Росії, нагадував білорусам:
«Всім же зрозуміло – який ринок для білоруських товарів… Що, європейський ринок? Хто там чекає на ці товари? Та ніхто не чекає. Безумовно – російський ринок. І цим треба дорожити».
У день промови Володимира Путіна російський прем’єр озвучив ще одну несподівану новину:
«Було б правильно, щоб згідно зі ст.117 Конституції Росії Уряд у чинному складі подав у відставку».
Саме міжурядова комісія займалася підготовкою інтеграційних договорів. Частина експертів вважає, що переобрання уряду загальмує процеси. Але політолог Павло Усов каже, що ключові особи перейдуть до нового складу Кабінету:
«Міністр економічного розвитку Максим Орєшкін, вважаю, залишиться на своїй посаді, як молодий і перспективний. Залишаться його заступники, як той же Михайло Бабич, який контролює питання інтеграції на пострадянському просторі».
Від Білорусі, якій ймовірно цього року доведеться затягнути пас, Кремль не відмовиться. Він просто почекає…
Продовжує Павло Усов:
«Зовнішня політика Росії не зміниться, і Білорусь буде продовжувати розглядатися як об’єкт впливу, як країна, яка повинна бути глибоко приєднана до російського простору – під виглядом Союзної держави або іншого проекту, це вже не має значення».
Єдиною можливістю знизити свою залежність від східної сусідки і не змушувати білорусів перейматися за майбутнє залишаються економічні реформи і пошук альтернативних джерел поставок нафти. Пошук останніх Лукашенко вже почав.
Юлія Тельпук/ОБ, belsat.eu
Сюжет вийшов у програмі «ПроСвіт»17.01.2020