Візит представницької української делегації до Берліна – до її складу увійшли голова президентського офісу, віц-прем’єр, міністри закордонних справ і оборони – завершився без будь-яких очевидних результатів. Хіба що на спільній прес-конференції міністрів закордонних справ Хайко Мааса і Дмитра Кулеби глава українського зовнішньополітичного відомства анонсував можливість проведення незабаром зустрічі міністрів закордонних справ у «нормандському форматі».
Однак дата такої зустрічі поки не визначена і – що найголовніше – немає реакції на заяву Кулеби його російського колеги Сергія Лаврова. Але ж проведення зустрічей в «нормандському форматі», як правило, залежить зовсім не від того, чи домовляються про їх проведення в Берліні, Києві та Парижі. А від того, чи готові до таких зустрічей в Москві.
Але, як це не парадоксально, успіх поїздки українських представників до Берліна полягає зовсім не в конкретних результатах – чого взагалі зараз можна домогтися у врегулюванні російсько-українського конфлікту? Успіх у тому, що цей візит взагалі відбувся незабаром після того, як Берлін відвідав заступник глави Адміністрації президента Росії і «куратор» українського напрямку в Кремлі Дмитро Козак.
Візит цей, судячи з суперечливих коментарів після оприлюднення самого факту переговорів у Берліні, став несподіванкою для українського керівництва. Про їх результати інформації теж практично немає. Але найголовніше – це те, що Козак намагається роз’яснити європейським союзникам України аргументованість російської позиції і намагається домогтися вироблення спільної позиції Росії і Заходу, при якій Україна стане вже не суб’єктом, а об’єктом домовленостей.
І це дійсно серйозний виклик для Києва з урахуванням ефективності Дмитра Козака на молдавському напрямку. Адже, власне, коли йшлося про стабілізацію ситуації в Республіці Молдова саме це йому і вдалося. І результат, принаймні на сьогоднішній день, в наявності: і в невизнаній Придністровській Молдавській Республіці, і в самій Молдові при владі проросійські сили.
Тому в Берлін, звичайно ж, варто було їхати. Однак успіх українського керівництва знову – таки залежатиме не від самих поїздок, а від того, чи буде Київ реалістичний і послідовний, чи зрозуміють там цілі Володимира Путіна по відношенню до Донбасу, Криму та України в цілому. Напередодні візиту глава офісу президента України Андрій Єрмак в інтерв’ю газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung говорив про неефективність Мінських переговорів і повторив тезу про можливість проведення місцевих виборів на Донбасі тільки після виведення з окупованих територій російських військ і їх найманців і повернення контролю над кордоном, тобто з кремлівської точки зору ніколи.
Візит української делегації до Берліна та очікувана поїздка до Парижа свідчать про бажання Києва отримати підтримку від Німеччини та Франції у тиску на Росію. Але, з іншого боку, віце-прем’єр Олексій Резніков у колонці для Atlantic Council наполягає на поверненні до консультацій у форматі Будапештського меморандуму, а під цим документом підписів керівників Німеччини і Франції немає, і в цьому випадку потрібно розраховувати не на них, а на Сполучені Штати і Великобританію. У той же час сам президент Володимир Зеленський, судячи з його висловлювань на останній прес-конференції, продовжує розраховувати на можливість домовитися з Володимиром Путіним – навіть і в двосторонньому форматі.
https://vot-tak.tv/novosti/ukraina-v-oon-rossiya-dolzhna-otkazatsya-ot-logiki-vojny/
І цей політичний сумбур замість музики залишає для Кремля широкий простір для маневру і «зваблювання» Заходу і перетворює українських переговірників в «пожежну команду», якій доведеться відвідувати столиці західних країн в надії наздогнати або випередити Дмитра Козака.
Віталій Портников для/ОБ, Vot-tak.tv
Читайте інші матеріали автора у рубриці «Думки»
Думка автора може не збігатися з думкою редакції.