Більше двох тижнів тому, 9 травня, в Мінську пройшов військовий парад, присвячений Дню Перемоги. Експерти попереджали, що масовий захід в умовах пандемії може призвести до значного збільшення числа інфікованих COVID-19, але влада заявила, що парад не завдасть шкоди здоров’ю білорусів. Belsat.eu підбив підсумки цього рішення і спробував з’ясувати, як парад насправді вплинув на ситуацію в країні.
Військовий парад пройшов у Мінську 9 травня. Білорусь виявилася єдиною країною в світі, яка не скасовувала масових заходів на День Перемоги в умовах пандемії коронавірусу. Крім самого параду в центрі міста відбувся святковий концерт, проте людей туди прийшло дуже мало.
Лукашенко, який називав коронавірус «психозом» з початку пандемії і виступав проти будь-яких обмежувальних заходів, пообіцяв провести парад ще в кінці березня. У той час в Білорусі було офіційно зареєстровано менше 150 випадків зараження і ніхто не помер, що було одним з кращих показників в Європі. Однак у квітні ситуація істотно змінилася. За місяць (з 3 квітня по 3 травня) число людей, заражених коронавірусом, збільшилася в 47,5 рази – з 351 до 16 755. Білорусь перевершила всіх своїх сусідів за темпами приросту кількості інфікованих на душу населення. На цьому тлі міністр закордонних справ Володимир Макей і Секретар Ради безпеки Андрій Равков уникали прямих відповідей на питання про парад, відзначаючи, що рішення буде прийнято ближче до дати.
3 травня під час наради з епідеміологічної ситуації Лукашенко нарешті оголосив, що парад «ми не можемо скасувати». «Я довго думав про це. Звичайно, це емоційна, глибоко ідеологічна річ. Ми повинні пам’ятати, що ці люди (учасники війни. – belsat.eu), можливо, вмирали від вірусів та інших хвороб. Але іноді вони цього не відчували і не думали про це. І вони вмирали заради нас, як би пафосно це не звучало. І подумайте, що скажуть люди. Може бути, не відразу, через день або два після цього – скажуть, що злякалися», – сказав глава держави.
Лукашенко пообіцяв, що влада не збирається «тягнути і заганяти» кого-небудь на парад, тому що бажаючих і так «тисячі і тисячі». Він заявив, що прохання ветеранів Великої Вітчизняної війни привести їх на парад не повинна бути задоволена. Тим часом, за тиждень до подій 9 травня ЗМІ повідомили, що навчальні заклади та державні підприємства складають списки тих, хто повинен піти на парад. Директорам шкіл та їх заступникам було наказано в «ультимативній формі» бути присутнім на параді, а студентів туди запрошували, пропонуючи різні бонуси. Незважаючи на обіцянки Лукашенка «поберегти» ветеранів, їх також запросили на масовий захід 9 травня, цю інформацію підтвердили belsat.eu представники білоруського громадського об’єднання ветеранів. Крім того, напередодні Дня Перемоги Лукашенко наказав військовим бути присутнім на параді не тільки як учасникам, але і як глядачам на трибунах. Глава держави також запросив на трибуну людей, які вже перехворіли коронавірусом. «Зрештою, ті, хто перехворів – це люди, які перемогли», – додав він.
Навіть за офіційними даними, на парад 9 травня 2020 року прийшло набагато менше людей, ніж на паради попередніх років. За даними МВС, цього року парад відвідали 15 тисяч глядачів. Для порівняння, в 2015 році прийшло 600 тисяч чоловік, в 2010-му – 350 тисяч (в Білорусі паради 9 травня проходять тільки в ювілеї). У параді взяли участь 3000 білоруських військовослужбовців. Солдати з Росії і Китаю не приїхали до Мінська, хоча про їх участь раніше було оголошено Міністерством оборони.Білоруській владі не вдалося зібрати іноземних високих гостей. За шість днів до параду Лукашенко заявив, що «деякі російські депутати і сенатори» висловили бажання бути присутніми на параді в Мінську і пообіцяв домовитися з російським керівництвом про їх переліт. Однак російські парламентарії не тільки не прибули до Мінська, а й піддали жорсткій критиці поведінку білоруського лідера. Зокрема, лідер ЛДПР Володимир Жириновський назвав парад під час пандемії «злочином Лукашенко». 5 травня Лукашенко публічно запросив лідерів пострадянських країн відвідати Білорусь, але ніхто з них не прибув. Більшість послів ЄС також проігнорували запрошення – на трибунах були присутні тільки посли Угорщини та Словаччини (це призвело до відставки словацького дипломата).
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендувала білоруській владі скасувати всі масові заходи і висловила «достатню стурбованість» наміром Лукашенка провести парад. Організація зазначила, що за результатами інкубаційного періоду це може призвести до збільшення числа пацієнтів з COVID-19. Постійний координатор ООН в Білорусі Іоанна Казана-Вишневецька також закликала владу вжити “негайних широкомасштабних заходів”, зазначивши, що число інфікованих в країні зростає в геометричній прогресії. Однак Лукашенко заперечував небезпеку проведення параду. «У нас немає причин скасовувати Парад Перемоги. Я впевнений, що це не вплине на здоров’я наших людей», – сказав він.
Офіційна статистика не зафіксувала стрибкоподібного зростання числа пацієнтів з коронавірусом, але зростання все ж спостерігається. Наприклад, за два тижні до параду в Білорусі було зареєстровано 11 584 нових випадки COVID-19. А через два тижні після параду – 13 225. Тобто, швидкість поширення коронавірусу збільшилася майже на 12,5%. З іншого боку, відсоток виявлених випадків коронавірусу по відношенню до загальної кількості проведених тестів помітно змінився. Якщо на початку травня близько 8-9% тестів були позитивними, то зараз цей показник становить 12,4%. Складно сказати, чи вплинув парад на цю динаміку. Тим часом, 21 травня Лукашенко заявив, що у Вітебську і Мінську, найбільш постраждалих від коронавірусу, захворюваність навіть знизилася. “Зараз ми не бачимо зростання в Мінську. Це щастя. Навіть вже в мінус пішли”, – сказав він. Неможливо перевірити слова Лукашенка, так як МОЗ давно не публікував статистику по регіонах.
За повідомленнями ЗМІ, багато білорусів не довіряють офіційній статистиці. Журналісти звертають увагу на очевидні статистичні аномалії: наприклад, офіційно смертність пацієнтів з COVID-19 в Білорусі є однією з найнижчих на планеті. У той же час рівень смертності серед лікарів в 15-30 разів вище, ніж в інших європейських країнах. Міністерство охорони здоров’я востаннє відповідало на запитання журналістів у середині квітня, що лише підігрівало сумніви громадськості щодо озвучених цифр.
Медики, в свою чергу, часто скаржаться на переповненість лікарень і відсутність об’єктивної інформації, а також на негласну заборону начальства на спілкування з пресою. На початку травня головний лікар Вітебської міської клінічної лікарні швидкої допомоги Сергій Лазар втратив свою посаду – це сталося через тиждень після виходу великого репортажу TUT.by, в якому розповідалося про роботу реанімації під час пандемії. Раніше на допит в прокуратуру викликали Вітебського лікаря Наталію Ларіонову, яка в кінці березня публічно заявила, що ситуація з коронавірусом у Вітебську «почала виходити з-під контролю». В таких умовах можливості ЗМІ отримувати повну інформацію від лікарів значно обмежені.
Лікар Мінської лікарні швидкої допомоги, який побажав залишитися анонімним, повідомив, що начальство запрошувало його колег відвідати парад.
«Нам запропонували сходити абсолютно ненав’язливо, це було таке віддалене звучання, мовляв, раптом хтось хоче. Ніхто не хотів. Це не було наполегливо», – пояснює він
За словами нашого співрозмовника, він не чув ні про які випадки зараження на параді – «складно сказати, де людина заразилася». За його словами, люди, які пішли на масовий захід, можливо, просто адаптувалися до небезпеки і більше не сприймали її всерйоз. Що стосується лікарні швидкої допомоги, де працює лікар, то один з корпусів там недавно був виділений виключно під пацієнтів з COVID-19.
«Один з наших корпусів нещодавно почав приймати «ковідних» пацієнтів. Але ми всі ізольовані один від одного, тому ми не бачимо ситуацію повністю, ми не можемо сказати, наскільки він заповнений. Я не помітив, що в моєму відділенні з’явилося більше пацієнтів, навпаки – робота стала більш організованою, ніж в перші місяці. У цьому сенсі ми близькі до того стану, в якому ми повинні були перебувати на старті», – додає лікар.
Belsat.eu також зв’язався з деякими глядачами та учасниками параду, але вони та їхні знайомі не заразилися коронавірусом після 9 травня. Таким чином, зараз неможливо зробити обґрунтовані висновки про епідеміологічні наслідки параду.
Оглядачі, як в Білорусі, так і за кордоном, стверджують, що рішення Лукашенка провести парад 9 травня було чисто політичним, а не ґрунтувалося на реальній епідеміологічній ситуації. В інтерв’ю Belsat.eu політолог Олександр Класковський зазначає:
«Лукашенко не набрав собі очок цим проведенням параду. Звичайно, ми можемо тільки припускати емпірично, тому що незалежна соціологія в нашій країні задушена. Дивлячись на реакцію людей в соціальних мережах і на повсякденні розмови, навіть ті, хто належить до твердого електорату Лукашенко, були незадоволені. Все ж здоров’я турбує людей в першу чергу, незалежно від політичних переконань».
За словами експерта, ставлення Лукашенко до епідемії відштовхнуло колишніх прихильників, що особливо важливо в контексті майбутніх виборів.
«Якщо брати ширше, Лукашенко звузив свою електоральну базу своїми заявами і поведінкою під час епідемії. Природно, опозиція критикувала його і буде продовжувати критикувати, але його екстравагантна поведінка, м’яко кажучи, стривожила і обурила аполітичних громадян або тих, хто раніше підтримував Лукашенко», – говорить він.
Сам Лукашенко публічно натякнув, що рішення про проведення параду викликало особливу незадоволеність в Росії і що це стало причиною критики прокремлівських ЗМІ на адресу білоруської влади. Вона настільки розлютила Лукашенко, що за три дні до параду кореспондент російського «Першого каналу» Олексій Кручинін був позбавлений акредитації і висланий з країни – причиною став його репортаж про ситуацію з коронавірусом в шпальтах.
«Що стосується зовнішньополітичного аспекту, Лукашенко отримав додатковий негатив в особі Путіна. Звичайно, парад був викликом для кремлівського господаря, для якого ця подія була надзвичайно важливою – Путін сам хотів зібрати важливих гостей з усього світу і тим самим узаконити своє майбутнє правління в Росії. Коли там все зірвалося, Лукашенко потягнув ковдру на себе, і Мінськ став центром урочистостей. Але Путін – пам’ятна людина, а відносини між Мінськом і Москвою вже були поганими. Момент з парадом не додає їм тепла, тому Лукашенко навряд чи виграв у цьому відношенні», – вважає Олександр Класковський.
Так чого ж очікував Лукашенко, коли вирішив проігнорувати рекомендації лікарів і провести парад, незважаючи на всі обставини?
«На перший погляд, Лукашенко, вирішуючи провести парад, керувався думкою якоїсь невідомої групи людей. Коли він скликав нараду на початку травня і нібито радився, чи варто його проводити, у нього прозвучала думка, що люди не зрозуміють і подумають, мовляв, злякалися. Але де знайти цих людей? Були заяви від ветеранських організацій, але можна уявити, хто і як їх робив… У той же час незалежні ЗМІ давали думку ветеранів, які виступили проти параду. Так що, я думаю, посилання на деяких людей було виправданням», – стверджує Класковський.
За словами аналітика, справжньою метою Лукашенка було порадувати власне его і показати себе як «непохитного лідера».
«У фразі «люди подумають, що злякалися» відчувається специфіка уявлення Лукашенко про те, яким повинен бути сильний лідер. Для нього це такий крутий мужик, якого не можна взяти на слабо і якого ніхто не може «нахилити». Ця ненаклоняемость стала ідеєю фікс для Лукашенко, і заради неї він може приймати ірраціональні рішення, які де-факто завдають шкоди його іміджу», – резюмує експерт.
Ігор Ільяш, Катерина Андрєєва/ОБ,