Родичі полонених українців домагаються особистої зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Вони хочуть змінити підхід до обмінів. На їхню думку, насамперед необхідно повертати з окупованих територій Донбасу тих, хто залишається в ув’язненні довше за інших. В офісі президента пообіцяли, що розмова з главою держави відбудеться, однак узгодити дату поки не вдалося.
Родичів полонених вже приймали в офісі президента 28 квітня. Того дня вони очікували, що до них вийде Володимир Зеленський, але на розмову прийшли голова адміністрації Андрій Єрмак і омбудсмен Людмила Денисова. Щоб розмова з Зеленським пройшла конструктивно, чиновники попросили скласти список конкретних пропозицій.
Лариса Шевандіна востаннє розмовляла з чоловіком Олегом п’ять років тому. 30 квітня 2015-го сім’я змушена була ненадовго повернутися додому, в окуповане місто Дебальцеве (Донецька обл.), щоб допомогти літній мамі чоловіка. Пізно ввечері пара дісталася до напівзруйнованої снарядом «Граду»квартири. Там і заночували. На ранок Олег Шевандін поїхав до мами і пропав.
За словами дружини, очевидці розповіли їй, що чоловіка викрали на блок-посту прямо в житловому мікрорайоні міста.
Того ж дня Ларисі вдалося додзвонитися чоловікові. Вона запитала, чи потрібно їй щось робити, він відповів: «Так!»
Через добу так звані правоохоронці повідомили Ларисі, що чоловіка дійсно затримали. Олега вважають українським шпигуном. Нібито у нього в машині знайшли карти з якимись позначеннями в сусідній «ЛНР». Він недовго пробув в одній з військових частин «ДНР» в Дебальцеве, а потім його відвезли в Донецьк. У місті його прізвище багатьом відоме – чоловік був головою обласної федерації ушу і тренував збірну України. Ось уже 5 років про долю Олега Шевандіна нічого невідомо.
Досі жодних звинувачень Олегу сепаратисти публічно не висували. На даний момент окупаційна адміністрація «ДНР» не підтверджує, що Шевандін у них. Дружина Лариса впевнена, що за її чоловіка Україна не бореться і в ході Мінського процесу про нього практично не згадує.
Чоловік далеко не єдиний полонений, чиє місцезнаходження на Донбасі приховують. Родичі ув’язнених просять владу звернути увагу на історії цих людей.
«Міжнародна підтримка, як це було у випадку з Сенцовим і моряками, наприклад. Постійне висвітлення процесу в ЗМІ, у нас це все сором’язливо замовчується. Ми просимо МЗС підготувати і розіслати буклети різним посольствам з історіями полонених», – говорить Лариса про одну з пропозицій.
На думку членів ініціативної групи, на зустрічі з Володимиром Зеленським у кожного родича повинна бути можливість до 5 хвилин особистого контакту з главою держави.
«Ми хочемо, щоб повертали не просто масу невідомих людей, а дуже конкретних людей з іменами, прізвищами та особами. Щоб президент про це чув особисто, щоб ці люди для нього стали особистостями, а не якимись невідомими номерами в списку», – стверджує Шевандіна.
Сім’ї в’язнів також запропонують президенту визначити пріоритетність тих, кого необхідно повертати в першу чергу: це полонені, які перебувають у в’язницях окупованого Донбасу найдовше, і ті, хто має серйозні проблеми зі здоров’ям. Крім того, главу держави попросять виключити з процесу людей з кримінальним минулим.
«Спостерігається тенденція, що люди, які взагалі не мають навіть відношення до військового конфлікту, потрапляють в обговорення щодо обміну в рамках Мінського процесу. Виходить, що для громадськості обмін нібито йде, а насправді його немає», – озвучує позицію родичів полонених дружина Олега Шевандіна.
Коли саме родичів полонених запросять до Володимира Зеленського, невідомо. У коментарі нашої редакції омбудсмен Людмила Денісова заявила, що поки ще вирішують, в якому саме форматі пройде зустріч, і навіть позначити приблизні терміни вона не може.
Якщо раніше імена ув’язнених практично щодня звучали в ефірах українських телеканалів або згадувалися в новинних стрічках, то зараз ця тема відійшла навіть не на другий, а, швидше, на третій план, пояснює шеф-редактор проекту «Детектор-медіа» Наталія Лігачова. Публікують тільки зведення про загиблих і поранених, а сама Влада публічний діалог не модерує.
«Я думаю, що це все-таки збіг, а вигідно воно офісу президента чи ні – це вже інше питання. Тема обміну була їх електоральною річчю. Ви пам’ятаєте, як ми чекали перший обмін? Це було торжество, перемога, радість живих людей, а зараз – ну, поміняли і все. Це все було приховано, і потім ми зрозуміли, що, може, і є що приховувати, тому як обмін реально нерівноцінний», – говорить Наталія Лігачова.
Зараз в Україні на інформаційному порядку денному – коронавірус і прийшла за ним економічна криза. На цих двох темах зосереджена основна увага ЗМІ.
У квітні окупаційні адміністрації повернули Києву частину людей з сумнівним минулим. Тоді йшлося про чотирьох українців. Наприклад, про колишнього міліціонера Володимира Караса. За попередньою інформацією, після початку військових дій він перейшов на службу до сепаратистів у Докучаєвську (окуповане місто Донецької обл. – Приміч. ред.).
На підконтрольну Україні територію також повернули братів Івана та Олександра Сливок, затриманих в «ЛНР» за розбої, а також Олександра Садовського. Чоловіка підозрюють у вбивстві вагітної дівчини в Донецьку навесні 2014-го, незадовго до окупації міста. Засудити за українськими законами його не встигли, тому вирок він отримав вже в «ДНР».
Після обміну 16 квітня разом з іншими українцями їх відправили на обсервацію в Донецьку область, в Святогірськ. Як розповів один зі звільнених Сергій Русинов, вони жили окремо від інших:
«На першому поверсі санаторію знаходилися ті, по кому були питання. Там був пост поліції, так що вони були постійно під наглядом».
Після завершення обсервації 30 квітня колишні полонені очікували, що всі, крім двох військових, відправляться в столичний госпіталь «Феофанія». Така практика була під час попередніх обмінів. Однак цього не сталося.
Звільненим за бажанням запропонували переїхати в інше місто Донецької області – Миколаївку, щоб там пройти обстеження. 13 звільнених з 20 погодилися, проте брати Сливки, Карась і Садовський з іншими не поїхали. Чи почалося по них слідство, правоохоронці не повідомляли, як і про те, де ці люди знаходяться зараз.
6 травня Офіс президента України вийшов з новою пропозицією щодо Мінську. Глава адміністрації Володимира Зеленського Андрій Єрмак по телефону поговорив з радниками лідерів країн – учасниць нормандського формату. Представникам Франції, Німеччини та Росії Єрмак озвучив необхідність запросити на консультації та дискусії в підгрупах Мінська переселенців Донбасу і тих, хто живе на окупованих територій. Кого саме, в повідомленні на сайті офісу президента не уточнюється. Однак Єрмак заявив, що переговори з так званою владою «ЛДНР» неприпустимі.
Нова пропозиція Києва та обмін – ланки одного ланцюга, вважає колишній представник України в Мінську з політичних питань Роман Безсмертний. На думку дипломата, такими діями Андрій Єрмак бажає приховати ключову тезу, до якої вже давно підштовхує Кремль, – про необхідність прямих переговорів між Києвом і окупаційними адміністраціями «ЛДНР».
Безсмертний також припускає, що це спроба офісу президента переформатувати ідею консультаційної ради, яку в березні вже намагалися просунути в Мінську Андрій Єрмак і заступник голови адміністрації Володимира Путіна Дмитро Козак. Якби раду створили, то в ньому представникам «ЛДНР» і України надавалися б рівні права на переговорах у Мінському форматі, а Росія стала б лише посередником, як Німеччина і Франція.
Однак через великий резонанс в українському суспільстві в Києві цю ідею відклали.
«Кремль займається серйозними маніпуляціями і підігріває їх шантажем. Не буде здійснено консультаційної ради, не сядете за стіл переговорів з Луганськом і Донецьком. Не буде наступних обмінів військовополонених, а це єдина теза, на якій продовжує грати Зеленський», – переконаний Бессметрний.
Продовжити переговори щодо полонених сторони зможуть у Мінську вже 14 травня. До столиці Білорусі Україна відправить посилену делегацію. Для цього президент Володимир Зеленський напередодні підписав указ про призначення одним з представників віце-прем’єр-міністра Олексія Резнікова. Його профіль – реінтеграція окупованих територій. На рівні підгруп офіційний Київ представлятимуть заступники міністрів або голови парламентських комітетів.
Максим Шилін /ОБ, vot-tak.tv; фото обкладинки: Офіс президента України / Facebook.com