З початку російської агресії на Донбасі залізничне сполучення між окупованими територіями Донецької області і рештою частиною України повністю припинилося. Щоб виїхати з «ДНР» потрібно спочатку доїхати до найближчих, підконтрольні українській владі, міста, і тільки потім – далі. Для багатьох таким «перевалочним пунктом» став прифронтовий український районний центр Волноваха.
– Донецьк! Кому на Донецьк? До Донецька, на «Південний», за 400 гривень, дівчина, он машинка. До «Новотроїцького» – по 50, до «нуля» – по 200, – перше, що чуєш, ступивши на перон залізничного вокзалу Волновахи.
Дістатися до непідконтрольних Україні районів Донбасу можна тільки через Волноваху, звідти – на таксі або автобусі.
«Таксобізнес» за останні роки набрав обороти колосальні. Таксують практично всі, у кого є машини. Такий підробіток затребуваний і прибутковий. Таксисти з ЖД-вокзалу можуть відвезти пасажирів прямо в Донецьк, до українського блокпосту «Новотроїцьке» або до «нульового кілометру», так званого «нуля» – нейтрального місця на трасі між двома «митницями». Звідти «кочівників», як називають місцеві таксисти пасажирів, забирає «ДНРовский» автобус. Часто на «нулі» волноваські перевізники і таксисти з непідконтрольного Донецька змінюються пасажирами, щоб не робити «порожніх» ходок. «Таксобізнес» в цілому носить стихійний характер і привести його в правове русло поки ніхто не береться.
Своїм пасажирам бувалі перевізники, таксисти можуть організувати проїзд без черги. Вони навчилися «домовлятися» на всіх етапах як з українськими прикордонниками, так і з представниками окупованих територій. За останні місяці картина на українській митниці КПВВ «Новотроїцьке» змінилася на краще: українська сторона відточує систему в’їзду-виїзду пасажирів, бореться з хабарництвом, модернізує пропускний пункт.
Якістю проїзду через український блокпост багато пасажири задоволені: час проходження займає від 10 хвилин до однієї години в залежності від навантаження.
З протилежного боку – картина відрізняється кардинально. Свою “митницю” окупаційні сили розмістили в селищі Оленівка, яке знаходиться на трасі Донецьк-Маріуполь. На «ДНРівскому» блокпосту, за розповідями очевидців, можна простояти навіть добу. Зате тут прямо у черзі нагодують смаженими пиріжками по 15 рублів або по 6 гривень ($0,2), а в туалет пустять в будь-якому дворі за 10 рублів ($0,2).
Буває, що пасажири не встигають пройти «митницю» до її закриття. У цьому випадку доводиться або повертатися в Донецьк, або ночувати в Єленовці, в будинках у підприємливих місцевих жителів, що надають за певну плату дах застряглим «кочівникам». Якщо стати в “пільгову” чергу, за 1000-1500 рублів ($15-24) можна пройти блокпост набагато швидше.
Українські спецслужби впевнені, що черги бойовиками створюються штучно з метою наживи. У «ДНР» блокпост – злачне місце, за яке борються різні групи впливу.
«У них там йде своя війна між їх поліцією і МДБ («Міністерство держбезпеки ДНР»– Прим. Belsat.eu) за вплив на митниці. Перевіряють один одного, затримують», – зазначає співробітник СБУ у Волновасі Сергій.
Платити за «пільгове» проходження кордону багато хто не хоче. Ольга разом з сім’єю регулярно на особистому авто їздить в окупований Донецьк до родичів чоловіка.
«Погостювавши у рідних, о 5 годині ранку в неділю ми були вже в черзі на Єленовці, а проїхали «митницю» «ДНР» в 19.00 вечора! Стояли ми принципово в безкоштовній черзі. Для мене особисто неприйнятно, що проїжджаючи по своїй землі, по своєму району я повинна платити за це в кишеню окупантам! На годину вони пропускають 2-3 машини, роблячи вигляд, що ретельно працюють. Ясно ж, що все це спеціально робиться, щоб побільше заробити».
Але зароблені гроші не покращують життя селища. Як зазначає Ольга, населеним пунктом ніхто не займається, навколо панує розруха.
«На початку року на пункті в Оленівці в автомобіль снаряд влучив, були жертви. Обгорілий залізний скелет машини так і валяється на узбіччі. Зате вони гроші вклали в місцеву «пам’ятку» – «Орден Іуди», «памʼятник» Порошенко (памʼятник у вигляді медалі, на якій екс-президент України Петро Порошенко названий зрадником батьківщини, душогубом, нелюдом і віровідступником – Прим. Belsat.eu)».
Залізничне сполучення у Волновахи тільки з містами України, а ось маршрути автобусів і маршруток більш різноманітні. На Волноваському автовокзалі, що «спав» багато років, з початком війни життя буквально закипіло. При цьому в касі відповідають:
«Все це приватні перевізники, ми до них ніякого відношення не маємо».
Сьогодні звідси можна запросто виїхати не тільки в українські міста, а й за кордон – в Мінськ, Москву або Ростов. До столиці країни-агресора проїзд коштує 1125 гривень ($43), до Воронежа – 800 гривень ($30). Автобуси в Росію їдуть в обхід окупованої території, через українсько-російський кордон і митницю.
Ніяких проблем і з тим, щоб відправитися в окупований Крим. Приміром, щоб виїхати в Сімферополь, потрібно лише заплатити 800 гривень ($30), з них 150 гривень – передоплату в касу автовокзалу, решта – перевізнику.
Є рейс і прямо в «ДНР» – з Маріуполя в Донецьк. У всіх інших випадках автобуси з Волновахи їдуть до КПВВ «Новотроїцьке», проходять митний огляд, їдуть до «нульового» пункту, а там пасажири пересідають на «ДНРівські» автобуси. Так працює легальна система перевезень.
Ось тільки навіть у легального шляху є багато «підводних каменів». Як розповідає житель Донецька Денис, який був змушений залишитися в місті, але часто їздить до батьків у Волноваху, є багато нюансів, які потрібно враховувати під час подорожі.
«Минулого року зробили безкоштовний автобус з «Новотроїцького» КПВВ до Волновахи. Це реально працювало, але ось пару тижнів тому проїжджав, а цей автобус вже по 20 грн (менше $1). Примітно, що він весь час стартував тільки від шлагбаума – за межами КПВВ. Платний ж по 40 грн. (раніше 50) (близько $1,5-1,7) стартує з території КПВВ, прямо від паспортного контролю».
Як зазначає чоловік, пенсіонери, наприклад, бояться виходити до більш дешевого автобуса, а багато і зовсім не знають про його існування – на території КПВВ немає ні слова про цю можливість.
«Є ще момент, який мені не подобається. Вже кілька місяців, як на нашому КПВВ поставили такі зали очікування (не знаю, як назвати) з кондиціонерами, з великими телевізорами. Але єдине, що я бачив за весь час на цих екранах – серіал «Даєш молодь!» на російському телеканалі ТНТ. Зробив зауваження персоналу за «непатриотичний контент» – тепер їх взагалі не включають».
Чоловік впевнений: «всіх проїжджаючих потрібно годувати постійно нашою – українською – пропагандою!», але ось побоюється, що до виборів до парламенту зміст «пропаганди» можуть не затвердити.
«Занадто все розпливчасто у «нової» команди…», – підсумовує житель Донецька.
З інших цікавих фактів, як розповів Денис, – за останні пару місяців стало більше рейсових автобусів, які курсують між КПВВ і «нульовим».
«Стоячих, як правило, не беруть. Порядку більше».
Свій «порядок» встановлюється і між водіями. Як зазначає чоловік, водії автобусів підконтрольної території зідзвонюються з «непідконтрольними», але на автовокзалі факт спілкування заперечують.
Олена Мірошниченко/ОБ, belsat.eu