#NeverForget #celebratingfreedom pic.twitter.com/z6vLRoh9FK
— #Lithuania ?? #Lituanie (@Lithuania) January 12, 2020
Драматичні події 1991 року Стали приводом недільної зустрічі в Сеймі з їх учасниками.
Вітовт Ландсбергіс, перший керівник відтвореного литовської держави, звернувся до захисників свободи і зазначив, що «разом з ростом реваншистських настроїв щодо Росії, Литва повинна зберегти дух свободи і незвичайну свободу до захисту».
«Ви втілення цього духу, який не може капітулювати. Тримайте його, несіть його через Литву, через все покоління, поширюйте серед молоді. Литва не може капітулювати», – підкреслив Ландсбергіс.
У неділю ввечері в вільнюському академічному храмі св. Іоанна Хрестителя і св. Івана Євангеліста, відбувся концерт «In memoriam».
Литва протягом декількох днів вшановує пам’ять загиблих в 1991 році.
В суботу в президент литовської республіки Гітанас Науседа вручив «Медаль памяті 13 січня» українцям, які брали участь у тих подіях.
У суботу близько 9 тисяч осіб взяли участь в дев’ятикілометровому забігу «Дорога життя і смерті», який почався на кладовищі Антоколі, місцем упокоєння загиблих, і завершився перед телевежею, де вони померли.
We shall not take #freedom & #peace for granted. #WeRemember why we are free and remain grateful to the victims of brutal Soviet attack on a very young independent #Lithuania on January 13, 1991 (14 peaceful freedom defenders were killed & 800 injured). pic.twitter.com/dqgLVw7vkG
— LT PermRep EU (@LithuaniaInEU) January 13, 2020
Сьогодні, в День захисників свободи, о 8 годині ранку за місцевим часом, у всій країні в вікнах шкіл, офісів і квартир запалили свічки пам’яті. У Сеймі також пройде урочисті збори. Опівдні перед парламентом піднімуть державний прапор, а на кладовищі вАнтоколе відбудеться вшанування загиблих. У другій половині дня в Вільнюському соборі пройде урочиста меса.
Символом святкування Литовського Дня захисників свободи є синя квітка незабудки. У цей день незабудки прикріплюють до одягу, розміщують на профілях Fecebook. Штучні квіти ставлять у парках, перед будинками і офісами.
Литва стала першою країною колишнього СРСР, яка 11 березня 1990 прийняла Акт про Незалежність. Парламент Литви ухвалив постанову про зміни назви Литовської Радянської Соціалістичної Республіки до Литовської Республіки і відновив її традиційні національні символи, в тому числі і герб Погоня.
Дві інші Балтійські країни пішли за Латвією: Латвія і Естонія. Це стало можливим серед іншим, завдяки тому, що в другій половині 1980-х в СРСР відбувся стихійний підйом антирадянських настроїв і відродження тенденцій до незалежності.
On January 13, 1991, #Lithuanian defenders of freedom and rightfully re-established #Lithuania's ?? independence, formed a human shield to protect a radio and television center from #Soviet forces in the capital Vilnius. pic.twitter.com/taXeNarHeM
— Lithuania MFA (@LithuaniaMFA) January 12, 2020
В кінці 1980-х років в рамках політики гласності і перебудови, яку раніше почав лідер СРСР Михайло Горбачов, в Прибалтиці виникли руху за демократизацію суспільно-політичного життя. У Литві це був «Саюдіс». З плином часу, посилюючи громадську підтримку, країни Балтії почали вимагати більшої свободи, спочатку в складі СРСР, а потім зажадали повної незалежності. Конституція СРСР була відхилена, почали вводити власне законодавство.
Горбачов, який спочатку сподівався, що демократичні рухи, які виникають в Прибалтиці, нададуть підтримку його політичним і економічним реформам, почав турбуватися про розвиток подій. За сьогоднішній день не зовсім зрозуміло, яку роль зіграв Горбачов в січневі події в Литві. Вважається, що паралізований перспективою розпаду СРСР, він піддався тим силам Кремля, які вирішили боротися з бунтівними балтійськими республіками.
ПЯ belsat.eu згідно PAP