Епідемія COVID – 19 стала серйозним викликом для правозахисників. Обмеження свободи пересування, заборона виходити на вулицю в деяких країнах – це те, з чим традиційно демократичні і вільні країни Західної Європи не стикалися з часів Другої світової війни. Правозахисники розповіли «Белсату», які загрози для прав людини тягне за собою пандемія.
Білорусь – авторитарна країна, де порушуються численні права людини – каже співробітниця Центру «Весна» Наталія Сацункевич. Правозахисник вважає, що Ковід-19 дасть ускладнення на правову ситуацію в країні.
«У мене немає оптимізму. Зрозуміло, що чим гіршою буде ситуація з епідемією в Білорусі, тим більше будуть порушуватися права людини. Білоруси вже звикли до порушень своїх прав з боку держави. А зараз для цього є зрозуміла і легальна причина», – каже Наталія Сацункевич.
Наталія вважає, що відмова влади від введення загальнонаціонального карантину не порушує базового права людини – права на життя. Те ж саме стосується і відмови лікарів у наданні планової медичної допомоги.
«Якщо людям почнуть відмовляти в операції на апендицит, то це звичайно явне порушення. Але якщо відмовляють у плановій допомозі стоматолога-порушення права тут немає», – каже правозахисник.
У нових умовах правозахисникам потрібно бути більш пильними. За словами Наталії, в здоровому суспільстві карантин не буде загрозою демократії, але і демократія не гарантує, що права людини не будуть порушуватися.
Деякі країни, серед яких Росія і Франція, на період епідемії перенесли виборчі кампанії. Інші країни, як наприклад Польща або Білорусь, обиратимуть керівників країни, як і планувалося. Правозахисник «Весни» Влад Лабкович вважає, що сама по собі наявність пандемії не повинна вплинути на демократичність і відкритість виборів:
«Процедура голосування – це тільки фінал виборчого процесу. Наскільки чесною і неупередженою може бути агітаційна кампанія в поточних умовах – інше питання».
Влад Лабкович зазначає, що проведення виборів у Білорусі може поставити під загрозу здоров’я великої кількості людей.
«Згідно із законодавством, щоб висунутися в кандидати на президента, потрібно зібрати 100 тисяч підписів. Чи безпечна така кампанія в період епідемії? Вважаю, що у білорусів може і до серпня зберігатися страх перед натовпами людей і небажання брати участь у виборах», – міркує правозахисник.
Головна складова демократичних виборів – це довіра до них з боку суспільства.
«У Білорусі і в звичайних умовах виборчий процес майже знищений, а під час пандемії взагалі може бути зведений до повного формалізму», – підсумовує Лабкович.
Одне з найбільш складних питань під час закритих кордонів – прохання громадян про отримання притулку в іншій країні. Таке право у них зберігається. Однак деякі люди виявилися «затиснутими між країнами».
«Транзитні біженці з Чечні залишаються в Бресті через те, що Польща закрила кордони. Немає залізничного сполучення. А вони не можуть заявити про свій статус польському уряду. Вони просто чекають, коли ситуація вирішиться», – говорить Еніра Броницька з організації Human Constanta, що займається правами біженців в Білорусі.
Згідно з міжнародними стандартами такі форс-мажори не повинні впливати на право людей «подаватися» на отримання статусу біженця. Проблема закритих кордонів стосується не тільки біженців, а й звичайних туристів. Багато людей по всьому світу застрягли в інших країнах в очікуванні транспорту, який повинні забезпечити уряди для повернення своїх громадян.
Білорусь пішла назустріч іноземцям, які затрималися у нас через закриті кордони, і збільшила їм кількість днів перебування за безвізом.
У вітчизняних місцях позбавлення волі ввели карантин: заборонені побачення, але можна передавати передачі. Всесвітня організація здоров’я в своїх рекомендаціях відзначала, що коронавірус не може використовуватися як причина заборони зовнішніх перевірок, які дізнаються про порушення прав ув’язнених.
«Але в Білорусі такі громадські спостережні комісії, які виконують цю функцію, свої інспекції в колоніях скасували», – говорить правозахисник з «правової ініціативи» Вікторія Федорова.
Наприклад, у Польщі та Німеччині карантин у в’язницях безкомпромісний: охоронці ночують у колоніях, відвідувачі, адвокати та слідчі не можуть бачитися з ув’язненими. У ряді країн заарештованих тимчасово переводять під домашній арешт. У Білорусі ж адвокатів пускають в СІЗО після перевірки температури.
Білоруський МОЗ рекомендує уникати соціальних контактів, але в тюрмах це неможливо. Заарештовані або засуджені можуть заразитися через працівників колонії або через адвокатів, з якими можуть спілкуватися.
«З нашого досвіду якість медичних послуг у місцях несвободи не найкраща. Хоча люди, які там знаходяться, повинні обслуговуватися за тими ж стандартами медичної допомоги, що і люди на волі», – пояснює Вікторія Федорова.
У правозахисників немає інформації про порядок допомоги під час коронавірусу в колоніях і в’язницях. Також вони не знають, чи є там апарати ШВЛ.
Зараз «Правова ініціатива» рекомендує всім адвокатам і представникам знаходяться в СІЗО людей подавати скарги на застосування запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою і просити змінити такий захід на домашній арешт у звʼязку з пандемією COVID-19. Також правозахисники готують пропозиції щодо помʼякшення покарань для тих, хто вже перебуває в колоніях.
Навіть такі надзвичайні обставини не можуть бути причиною для репресій з боку держави.
«У нас немає підручника «Як працюють права людини під час пандемії». Сучасний світ вперше стикається з такою ситуацією: коли закриті кордони, зупинено виробництво, коли введено національний карантин у багатьох країнах», – говорить Наталія Сацункевич з Правозахисного центру «Весна».
«Зараз ми спостерігаємо, що в багатьох демократичних країнах обмежені права на мирні зібрання і свободу пересування. Потрібно пам’ятати, що є тільки два права, які ніколи не можна обмежувати: свобода від тортур і від рабства. Все інше може бути обмежене, якщо того вимагає ситуація», – пояснює Наталія Сацункевич.
Щоб обмежити якісь права, держава повинна виконати ряд умов: мати чітку мету для обмеження, а заходи вводити необхідні і пропорційні. Якщо в Індії б’ють людей, що порушують карантин – це точно не пропорційні заходи.
Що точно не заборонено в таких непростих умовах, то це поширення правдивої інформації про захворювання або про порушення громадянських прав. Тому кооперуйтеся, допомагайте медикам, беріть участь в краудфандінгових компаніях – в якомога ширшому колі.
Ксенія Тарасевич/ОБ, Belsat.eu