Пандемія коронавірусу COVID- 19 вносить свої зміни в життєвий уклад багатьох установ, серед яких не тільки розважальні заклади, а й релігійні організації. В Італії закрили всі храми, Саудівська Аравія не пускає мусульман в Мекку, а в Ізраїлі віруючим рекомендували обмежити паломництво до Стіни Плачу.
У міру поширення вірусу на нього починають реагувати і в країнах пострадянського простору. Так, 11 березня РПЦ виступила з досить обтічною заявою. Рекомендували протирати ікони спиртовим розчином, а причастя запивати з одноразових стаканчиків. Глава зовнішнього відділу РПЦ митрополит Іларіон (Алфєєв) запевнив віруючих, що храми закривати не будуть.
У той же час, як зауважив протодиякон Андрій Кураєв, Патріарх вперше пропустив службу в неділю під час Великого посту. Дійсно, на сайті Патріархії немає заміток і фотографій про його служіння 15 березня, а в графіку прес-служби на цей день ніяких заходів не заплановано.
Однак, після того, як російська влада вирішила оголосити карантин і заборонити зібрання громадян понад 50 осіб (хоча це і не стосується храмів), в РПЦ поміняли позицію. Був виданий документ за підписом самого патріарха з детальними інструкціями щодо дотримання норм гігієни в храмах. Там, серед іншого пропонується протирати спиртовим розчином загальну ложку («лжицу») після кожного причащається віруючого.
Крім того, 13 березня закрили на карантин валаамський монастир, який знаходиться на однойменному острові, на півночі Росії в Карелії. На думку того ж Кураєва, це – рішення Федеральної служби охорони для безпеки тамтешніх резиденцій Патріарха Кирила і Володимира Путіна.
Голова Духовного зібрання мусульман Росії муфтій Альбір Крганов закликав мусульман не приходити на традиційний п’ятничний намаз. Він заявив, що віруючі можуть молитися з дому.
Питання про причастя вже породило дискусії як серед духовенства Росії, так і України. Головне питання в тому – чи можна заразитися через загальну ложку? Віруючі закликають церковне начальство переглянути спосіб причастя і відмовитися від облизування загального предмета, наприклад, у бік безконтактного причастя – коли священик «вкладає» причастя віруючому, без контакту з ротовою порожниною. Так, до речі, практикують причастя українські греко-католики.
У Православній Церкві України перед причастям змусили всіх продезінфікувати руки і змінили спосіб причастя, тепер його видають на руки, без контакту загальних предметів з ротовою порожниною. Такий підхід, зокрема, практикує священик Георгій Коваленко, який раніше служив в Московському Патріархаті і трохи більше року тому перейшов в автокефальну церкву. У вівторок 17 березня такий самий спосіб офіційно рекомендував Синод ПЦУ.
В Україні на кілька днів раніше був оголошений карантин. Крім того, президент Володимир Зеленський закликав Кабінет Міністрів ввести обмеження на церковні служби – не більше 10 осіб. Греко-католицька церква закликала віруючих з поганим самопочуттям залишатися вдома, а церкви забезпечити онлайн-трансляцію богослужінь. У Православній Церкві України дозволили не цілувати ікони.
Більш жорсткі заходи в Україні пов’язані з тим, що єдиний летальний випадок був зафіксований у жінки з міста Радомишль Житомирської області. Напередодні вона була в церкві і контактувала з іншими парафіянами. Пізніше медики провели дезінфекцію церкви.
Водночас, що в Росії, що в Україні на місцях не завжди виконують рекомендації церковного керівництва. Так, наприклад, в Санкт-Петербурзі проводять хресні ходи і організовують масові шанування мощей, в рамках яких тисячі віруючих цілують одні і ті ж реліквії.
А в Києво-Печерській Лаврі віруючі особливо не обтяжуються дотриманням правил гігієни.
У неділю 15 березня детальну інструкцію склали і в білоруській Православній Церкві.
У Молдові та Румунії православна церква вирішила проводити церковні служби на свіжому повітрі, крім того Патріархія Бухареста дозволила причащати віруючих одноразовими ложками. Уряд Греції попросив закрити всі церкви країни, але Синод Афінської архієпископії виступив проти даного заходу.
А ось Церква Кіпру, яка спочатку категорично відмовлялася визнавати можливість передачі вірусу через причастя, пізніше погодилася з вимогами влади обмежити церковні богослужіння. Подібна ситуація була і з грузинською православною церквою. Там спочатку переконували в безпеці причастя, а потім погодилися на державну дезінфекцію храмів.
В Ірані, який входить до трійки країн-лідерів за кількістю інфікованих, віруючі шиїти, намагаючись показати безстрашність перед вірусом, облизували місцеву мусульманську реліквію. Пізніше активістів заарештувала поліція.
У Південній Кореї подали позов проти парафіян церкви «Храм скинії свідоцтва Шинь-чонджі». Влада підозрює, що епідемія в країні почалася з цієї релігійної громади, де віруючі під час богослужіння заражали один одного. Справа в тому, що кілька членів громади раніше відвідували Епіцентр пандемії-китайське місто Ухань.
Поки що релігійні організації досить неохоче вживають заходів щодо протидії коронавірусу.
Виникає відчуття, що церкви чекають, поки держава накаже або попросить їх вжити заходів. Єдиним, хто явно турбується про здоров’я, є патріарх Кирило. Та й то переживає він тільки про власне самопочуття, адже скасовувати служби в РПЦ не збираються.
Дмитро Горевий, релігієзнавець, директор громадської організації «Центр релігійної безпеки»/ОБ, – для belsat.eu