Білоруським лікарям, які борються з коронавірусом, не вистачає основних засобів захисту від інфекції. Держава не здатна забезпечити їх усім необхідним обладнанням. На допомогу медикам прийшли волонтери з акції #ByCovid19 та Білоруський бізнес. У чому головна проблема в боротьбі з епідемією в Білорусі з точки зору волонтерів? Інтерв’ю Сергія Пелеси з правозахисником Андрієм Стрижаком, одним з координаторів #ByCovid19.
Сергій Пелеса: як зараз реально виглядає стан справ в Білорусі з COVID-19 з точки зору волонтера, який допомагає в рамках ініціативи #ByCovid19, збирає і передає медикам захисне обладнання і щодня з ними спілкується? Вони не завжди можуть говорити правду.
Андрій Стрижак: можна сказати, що ситуація з підтримкою медиків у Білорусі, які борються з коронавірусом, абсолютно нереальна. Я навіть з великим досвідом волонтерської діяльності не міг такого уявити, що настільки багато людей відгукнуться на заклик допомогти. Це досить сильний волонтерський рух, який мені дуже нагадує рух в Україні в 2015-17 роках.
Ти відомий в Білорусі та Україні волонтер, який допомагав і допомагає на Донбасі, постраждалому в результаті гібридної агресії Росії. Знайомі передали мені запис розповіді лікаря однієї з районних лікарень в Брестській області. За словами медика, держава практично не допомагає звичайним базовим обладнанням, щитками, масками, бахилами і т.д. лікарі отримують кошти практично тільки від громадян і волонтерів. Наприклад, медики швидкої допомоги в цьому райцентрі Брестської області повинні їздити до пацієнтів з підозрою на COVID-19 без бахіл. Як ти думаєш, чому Білорусь не в змозі забезпечити медпрацівників базовими засобами охорони?
Думаю, тут зійшлися відразу кілька факторів, а найголовніший – в Білорусі не було достатньої кількості виробництва. Наприклад, респіраторів належного класу захисту. Їх просто в Білорусі не робили. Це імпортний продукт, і ніколи не було питань і проблем, так як наш ринок не надто великий і не вимагав будівництва заводу, який би займався виробництвом тільки респіраторів.
На світовому ринку дуже багато пропозицій, включаючи Китай, США з їх хорошими 3M, був вибір. Враховуючи специфіку коронавірусної інфекції, за системою МОЗ, з нею повинні працювати інфекційні лікарні. Зазвичай вона одна на область, в яку доставляються всі проблемні пацієнти. Там добре підготовлені інфекціоністи працюють з ними. У них є протичумні костюми, респіратори, окуляри.
Ми зіткнулися з ситуацією, коли заявки від лікарень йшли на придбання чогось, але фактично купити це було дуже важко, так як всі країни позакривали експорт. США, наприклад, прийняли закон, який застосовували ще під час Корейської війни, що обмежує експорт стратегічно важливих сировини і товарів, які повинні бути спрямовані на захист США.
У Китаї це можна придбати досить швидко. Нещодавно я купив маски і респіратори. Вони прийшли протягом 10 днів до Польщі.
У нас бюрократична система побудована таким чином, що вона негнучка. Їм складно перебудовуватися на ходу.
Виходить, що громадська спільнота просто виступило страховим тросом, який утримує цю ситуацію.
Єдине, що можу сказати: мабуть неправдиво говорити, що тільки волонтери витягують ситуацію. Дуже сильно до справи включився бізнес, Білоруський бізнес, IT-бізнес. EPAM і «Wargaming» своїми зусиллями в коаліції з партнером нашої кампанії, благодійною медіаплатформою «Імена», змогли залучити в Білорусь 700 тисяч респіраторів хорошого класу.
Це неймовірно. Великий респект «Wargaming», який має сильні білоруські корені. Ця кількість космічна. 700 тисяч – дуже багато. У чому головна проблема з епідемією в Білорусі? Я не кажу про ставлення Лукашенко чи неінформованість.
Є гроші, є бізнес і люди, які готові їх давати, але на ринку нічого немає. Купити не може не тільки МОЗ, а й звичайні білоруси. Тому основний виклик для мене в цій компанії – відсутність на ринку засобів захисту. Це призвело до того, що люди почали виробляти їх самі. І робити їх з не дуже очевидних речей. Наприклад, є матеріал спанбонд, його використовують в аграрній промисловості. Він вкриває грунт, виходить типу теплиці. Була вирахувана його щільність, і зараз сотні, якщо не тисячі швачок по всій Білорусі шиють з нього захисні комбінезони.
У Гомелі за день пошили тисячу таких костюмів. Ми купили близько трьох тонн спанбонду, який роз’їхався по всій країні, і швачки його відшивають. Костюмів вийде набагато більше, близько 15 тисяч. Зрозуміло, вони не мають сертифіката. Але медики використовують їх на вторинних фронтах. Фабричні протичумні костюми використовуються безпосередньо в роботі із зараженими коронавірусом.
Наскільки адекватно реагує влада на загрози, які з собою несе епідемія?
Я б поділяв сам феномен держави. Те, що ми зараз бачимо в публічному просторі, трохи дивно для Білорусі. Наприклад, перед православним Великоднем Олександр Лукашенко сказав, що не буде закривати дороги до святинь, але буквально на наступний день митрополит сказав, що обрядовість важлива, але життя важливіше, сидіть вдома.
Цікаво, що структури, які раніше говорили всі в унісон, ведуть зараз себе по-різному. Це видно і по тому, що говорить на брифінгах МОЗ. Вони постійно говорять про самоізоляцію, про важливість захисту груп ризику, щоб люди не ходили на ринки, сиділи вдома. Раніше в Білорусі такого ніколи не було. МОЗ працює в тих умовах, які є, і в тому, що робиться зараз особливо на низовому рівні, я частково бачу адекватні дії в умовах, які є. Я говорю не про генеральну лінію, а те, що я сам бачу. Я бачу професіоналів, які роблять все, щоб врятувати життя людей і захистити працівників. Є винятки, є начальство, яке йде у відпустку або за свій рахунок або на лікарняний. Фактично лікарня залишається на людях, які раніше не керували. Але частково я бачу з боку медиків самовідданість, готовність до жертви і роботи в найскладніших умовах. Ми робимо все, щоб їх підтримати.
Як на тлі самовідданості, яку ти спостерігаєш з боку лікарів, звучать слова Лукашенка на нараді з керівництвом Білорусі, якими він фактично звинуватив лікарів у поширенні епідемії? Мабуть, мався на увазі якийсь конкретний лікар. Чи не перекладає глава держави провину за поширення епідемії на лікарів? Це справедливо?
Я вважаю, що кожен повинен займатися своєю справою. Медики повинні лікувати, міліціонери – захищати від злодіїв. Коли людина займається всім відразу, постає питання компетенцій. Ми часто чуємо такі висловлювання. Багатьом незрозуміло, навіщо вони, зараз насправді суспільство дуже об’єднане і виступає за медиків. Самі медики роблять все, що можуть. Ми живемо в цьому 26 років, нічого нового в цих словах. Для мене принципово нове, що є спільнота, зв’язок між бізнесом і громадськістю і можливості.
Інтерв’ю з програми «Просвіт» 24.04.2020
/ОБ