Два екс-президента Вірменії на лаві підсудних. Пашинян добиває ворогів?

Вперше в історії на лаві підсудних опинилися два екс-президенти. Мова про Вірменію, де два роки тому відбулася оксамитова революція. До Роберта Кочаряна, який був заарештований влітку 2018-го, додався процес проти Сержа Саргсяна. Що їм інкримінують і навіщо прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян ініціював референдум?

Неясно, кого тут більше: прихильників, противників або поліції. У минулий вівторок в Єревані відбулося перше засідання у справі третього президента Вірменії Сержа Саргсяна. Його, а також екс-міністра сільського господарства та інших топ-чиновників, звинувачують у розтраті з резервного фонду уряду Вірменії близько мільйона доларів. Саргсян свою провину заперечує.

Секрети економічного зростання Вірменії, яке в шість разів вище, ніж в Білорусі

Коментує Тигран Хзмалян, співголова Європейської партії Вірменії:

«Інкримінують йому не дуже велику, за мірками його багатства, суму – близько мільйона доларів, які, як стверджує звинувачення, вкрадені при розподілі дизельного палива років 10 тому. Це виглядає не дуже серйозно, так як офіційні дані говорять, що до третини бюджету Вірменії всі ці роки просто зникали в кишенях олігархів».

Перше засідання мало технічний характер: по суті, справу Саргсяна почнуть розглядати в найближчі тижні або місяці. Тоді третій президент Вірменії приєднається до компанії другого президента – Роберта Кочаряна, звинувачення проти якого набагато серйозніші: його звинувачують у поваленні конституційного ладу в 2008 році, коли в результаті протестів в Єревані загинуло 10 осіб. Каже політичний оглядач з Єревану Айк Халатян:

«Одне зі звинувачень на адресу чинної влади було в тому, що справа Кочаряна має занадто особистий характер для прем’єр-міністра Пашиняна. І люди задавалися питанням: Якщо ти критикуєш стару владу, то чому на лаві підсудних тільки другий президент, а не третій або навіть перший».

 

І другий, і третій президенти свої справи називають політично мотивованими. Додатковий контекст в тому, що кримінальну справу проти Саргсяна стали розглядати напередодні конституційного референдуму. Якщо поправки в основний закон пройдуть, семеро з дев’яти суддів Конституційного Суду відправляться у відставку. Враховуючи, що минулої осені Конституційний суд призупиняв справу проти Кочаряна, зрозуміло, чому чинний прем’єр Нікол Пашинян так домагається зміни складу Конституційного Суду.

«Це своєрідна спроба домогтися вотуму довіри у народу і перебити хвилю, яку піднімає опозиція при піддерці своїх московських господарів», – продовжує Тигран Хзмалян.

На хвилі революції 2018 року рейтинг Пашиняна у Вірменії досяг фантастичних 92%, за інформацією Інституту Геллапа. Через майже два роки діяльність старої влади позитивно оцінюють приблизно 25% вірмен. Новий суд – це почасти і апеляція до цінностей революції 2018 року, кажуть в Єревані.

Коментує політолог Едгар Варданян:

«Треба продовжити по суті революційний процес. Ми розуміємо, що судова влада ще не сформувалася і стара система діє за інерцією. Деякі судді зрозуміли, що змінилися правила гри, але багато хто живе ще в старому режимі».

 

На тлі судових процесів звучать і питання до нової влади, зокрема, про відсутність нових робочих місць, низькі темпи зростання середньої зарплати.

Тигран Хзмалян:

«Всі ці процеси швидше відносяться до сфери видовищ, а що стосується того, що народ вважає хлібом, з цим не так добре, хоча економічні результати Вірменії – особливо у звітах міжнародних організацій – дуже вражають. Зростання 7%, іноді навіть більше, боротьба з тіньовою економікою, корупцією – це все так».

Однак критики чинного Кабінету звертають увагу, що зростання ВВП викликане не стільки інвестиціями, скільки виведенням бізнесу з тіні. Раніше приблизно мільярд доларів податків йшов повз бюджет, а це майже чверть ВВП країни.

«Видимих результатів, особливо в соціально-економічній сфері, у влади немає. Невипадково, коли ми дивимося на агітацію навколо конституційного референдуму, регулярно червоною ниткою проходить, що інвестиції підуть в країну після референдуму», – підсумовує Айк Халатян.

 

Вірменія. Революція – це не страшно

Ще один виклик, який стоїть перед Пашиняном і який також пов’язаний з його боротьбою зі старими елітами, – ситуація в Нагірному Карабасі, де в кінці березня пройдуть вибори президента. І другий, і третій президенти Вірменії пов’язані з елітами невизнаної республіки Арцах, і вже через них свій вплив може посилювати Москва. А це в свою чергу може принести офіційному Єревану проблему куди більш серйозну, ніж боротьба з корупцією.

Аркадій Нестеренко/ОБ, belsat.eu

Колаж з фото на превью: Aleksiej Witwicki/Reuters/Forum; David Mdzinarishvili/Reuters/Forum

Сюжет вийшов у програмі «ПроСвіт» 28.02.2020

 

Новини