На головні питання «чорного понеділка» на нафтовому ринку відповідають експерти.
«Чорним понеділком» називають експерти з енергетики обвал цін на нафту марки «Brent» до 31 долара за барель. На початку торгів у понеділок, 9 березня, ціна нафти на азіатських ринках обвалилася більш ніж на 31%. Наприкінці лютого ціна «Brent» становила близько 50 доларів за барель.
Минулої п’ятниці у Відні російська делегація на чолі з Міністром енергетики Олександром Новаком покинула переговори в рамках ОПЕК+ щодо скорочення видобутку «чорного золота», які ініціювала Саудівська Аравія. Через спалах коронавірусу на світовому ринку утворився надлишок нафти. Ер-Ріад запропонував план зі скорочення видобутку нафти для того, щоб зберегти рівень цін на енергоринку.
Росія не тільки не підтримала цю пропозицію, але і вийшла з попередньої угоди, що дозволяє управляти світовими цінами на нафту з 2016 року. Таким чином з 1 квітня всі обмеження виробництва нафти скасовуються і ринок може постраждати від надлишку нафти. Після виходу Росії з угоди Саудівська Аравія заявила, що має намір збільшити видобуток нафти до кінця року до 12 млн барелів на добу і пообіцяла клієнтам 20-відсоткові знижки. На цю заяву відреагував ринок.
У пресі з’явилася думка, що свою заяву Саудівська Аравія зробила для того, щоб змусити Росію повернутися до переговорів.
«Але з Росією, тим більше з путінською, таким тоном і такими манерами навряд чи можна досягти таких результатів», – зазначив експерт Ільхам Шабан, голова незалежного центру нафтових досліджень Азербайджану.
Нову картельну змову неможливу вважає російський фінансист Артем Торчинський, оскільки російська делегація не повернеться за стіл переговорів.
«У цих хлопців принцип «по життю назад не здавати». Мені здається, вони будуть намагатися грати в цю божевільну гру, в якій жертвами, на жаль, будуть не вони, а всі громадяни Росії», – додав він.
Як підкреслює експерт, не виключено, що Саудівська Аравія вирішила взагалі продати всі свої запаси «чорного золота».
«Прогнози нафтових мейджорів вказують на те, що нафтовий вік закінчується і нафта займе те ж місце, яке сьогодні займає вугілля», – зазначив Торчинський.
«Для Росії угода з ОПЕК+ була позбавлена сенсу», – заявив прес-секретар Роснефти Михайло Леонтьєв після того, як російська делегація покинула переговори. На його думку, уступаючи власні ринки, Москва лише «розчищала місце» для американської сланцевої нафти, видобуток якої вигідний при високих цінах. За даними Bloomberg, відмову від скорочення видобутку пролобіював глава Роснефти Ігор Сєчін. Він нібито переконав Володимира Путіна розірвати угоду. Росія розуміла, які наслідки можуть бути і пішла на обвал світових цін на нафту свідомо.
Таку позицію Москви Артем Торчинський назвав «пострілом в ногу», оскільки мета – обвалити американський ринок сланцевої нафти – не буде досягнута.
«Американський ринок сланцевої нафти дуже гнучкий. Компанії можуть розоритися, але вони не будуть виглядати як Радянський недобудова. У разі банкрута американських компаній бурові будуть заморожені, банк забере «залізо» і продасть за 10% інвесторам, які будуть впевнені, що через два роки ситуація стабілізується. І як тільки ціна підніметься вище 40 доларів за барель – ринок почне працювати», – зазначив він.
Глава незалежного центру нафтових досліджень Азербайджану Ільхам Шабан називає те, що відбувається з цінами на нафту шоком, від якого ринок потихеньку прийде до тями. Керівник глобальної практики KPMG Антон Усов оптимістично дивиться на подальший розвиток ситуації.
«При ціні 30 доларів за барель і нижче ряд світових виробників нафти, в тому числі американці, будуть зазнавати збитків. Я не думаю, що така ціна протримається довго. У найближчі півроку ціни на нафту встановляться на рівні 35-40 доларів за барель. А далі ринок ребаллансірует до поточних цифр або хоча б до коридору 50-60 доларів», – сказав він.
При цьому експерт вважає, що російські компанії не будуть збільшувати видобуток нафти, оскільки рентабельність законсервованих потужностей нижче, ніж працюючих. «При низькій ціні збільшення видобутку за всяку ціну недоцільно», – зазначив експерт.
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» в Україні Михайло Гончар, вважає, що в ситуації, що склалася Росія може розв’язати війну в зоні Перської затоки.
«Насправді ці спроби Росія спільно з Іраном намагаються втілити в життя вже протягом декількох років, і безуспішно. Події 14 вересня 2019 року показали безперспективність подібного сценарію, навіть якщо досягнуть певного успіху – «вирубали» половину саудівського експорту. Але цього вистачило на кілька тижнів ефекту цінового сплеску. Для того, щоб отримати більш стійкий ефект, потрібне застосування тактичної ядерної зброї, на що Кремль при всій його безбашенності, навряд чи наважиться», – написав експерт на своїй сторінці в Facebook.
Довідка. Нафтові об’єкти Saudi Aramco 14 вересня 2019 року атакували 25 крилатих ракет і безпілотників. Відповідальність за напад взяли на себе єменські повстанці-хусити, але США засумнівалися в цьому і звинуватили в атаках Іран. Тегеран ці звинувачення відкинув. Після цього Саудівська Аравія скоротила видобуток більш ніж удвічі.
ДШ/ОБ, belsat.eu