Білорусь залишається країною з найжорсткішою наркополітикою в Європі. У нас за вбивство можна отримати три роки, а за куріння марихуани – дев’ять. Ініціатива «Legalize Belarus» організувала дискусію, в ході якої фахівці з різних галузей намагалися з’ясувати: наскільки потрібна Білорусі декриміналізація статті 328?
Під декриміналізацією психоактивних речовин, перш за все, мається на увазі зберігання, застосування, транспортування незначній кількості, яка не буде кримінально караною.
За словами лідера об’єднання Матері-328 Лариси Жигар, не можна карати за бажання щось застосовувати. Але, на її думку, держава не піде на декриміналізацію. Жигар неодноразово розмовляла з представниками наркоконтролю, і їй говорили: «Якщо ми декриміналізуємо споживання, то всі зрозуміють, що немає ніякої відповідальності. Уявіть, що почнеться!»
«Ось Португалія дуже ефективно підійшла. У них боротьба з речовинами відбувається зовсім не так. І вчать вони з малих років, що таке конкретна речовина і що за ним стоїть. Можливо, щоб в нашій державі про це говорили, то і багато хто відмовився б від споживання», – говорить Лариса Жигар.
{%CAPTION%}
Правозахисник і кандидат в депутати Стас Шашок вважає, що зараз держава карає людину за його вибір.
У своїй промові Стас посилається на досвід Португалії. Після сильної і тривалої наркотичної кризи країна вирішила декриміналізувати всі речовини. Після такого радикального кроку кількість споживачів зменшилася.
Економіст Сергій Чалий зазначив, що немає доведеної залежності між споживанням марихуани і переходом до інших, більш важких речовин.
«Ймовірно, споживання збільшиться, але не настільки сильно. За рахунок ефекту забороненого плоду, який став дозволений», – говорить Чалий.
Юрист Ігор Брек у своєму виступі згадав: керівник Наркоконтролю Геннадій Казакевич стверджує, що в Білорусі зберігається високий рівень латентності наркоманії» – тобто більшість наркозлочинів приховані від широкої публіки.
«Саме тому більш жорсткі заходи не ефективні. Будь-який злочинець думає, що його не зловлять. І такі заходи підривають довіру до правоохоронної системи», – підкреслює Ігор Брек.
Також він зазначив, що люди, які залежать від речовин, бояться звернутися за допомогою – адже вони підпадають під кримінальну відповідальність.
За словами Стаса Шашка, не від покарання залежить успіх держави в боротьбі за здоров’я нації. Він пропонує перенести 1-ю частину 328-ї статті (зберігання, транспортування без мети збуту) в адміністративну відповідальність і розмежувати кількість речовини.
З ним погоджується Лариса Жигар: «Я вважаю, що потрібно давати хоч один шанс. А тепер його немає».
Ігор Брек виступає за поступову декриміналізацію. Він вважає, що слід визначити для кожної речовини обмеження, згідно з яким для дрібних споживачів буде адміністративне покарання.
Експерти зійшлися на тому, що питання декриміналізації схоже на питання смертної кари.
«Це ті речі, рішення яких має бути за політиками. Наша громадська думка дуже непомітна», – говорить Сергій Чалий.
Ксенія Тарасевич, фото Петро Маркелов
/ОБ, belsat.eu