У Мюнхені 10 грудня у віці 83 років помер Юрій Лужков, який був мером Москви з 1992 по 2010 рік. Російський політик неодноразово відвідував Білорусь Олександр Лукашенко називав його особистим другом. Belsat.eu зібрав топ фактів про те, як Лужков був пов’язаний з Білоруссю.
Олександр Лукашенко неодноразово називав колишнього мера Москви своїм другом.
«Юрій Михайлович Лужков – мій друг. Ми з ним друзі давні. І від того-чи був він мером, а сьогодні ні – наші відносини не зміняться», – говорив він вже після відставки Лужкова.
Сам Лужков говорив, що вони з Лукашенком однодумці.
«У підходах до вирішення головних проблем ми однодумці, ми також однодумці в життєвій філософії. Це відразу робить простим все, що складається у відносинах Білорусі та Москви», – зазначав він у 2006-му.
Лукашенко розповідав, що Лужков свого часу привчив його до гри в теніс. Потім білоруський лідер хвалився, що завжди перемагав мера Москви. «Єльцин зі мною на корті не справляється, Коржаков не справляється, Лужков програв три рази», – пригадував віп.
Коли Лужкова відправили у відставку, Лукашенко заступався за колишнього мера і написав йому листа на підтримку. 1 жовтня 2010 року в розмові з російськими журналістам Лукашенко заявив, що не можна звільняти на підставі втрати довіри (з цим формулюванням звільнив Лужкова Дмитро Медведєв, тодішній президент РФ) людини, яка «зробила стільки для країни». «Не можна вигнати з роботи, навіть не сказавши йому спасибі», – додав він.
Саме за підтримки Лужкова і за російські гроші в Мінську в 2009 році був побудований Будинок Москви. Загальний обсяг інвестицій в проект склав близько 536 млн російських рублів.
Будівля відома тим, що в ній проводяться численні російські культурні та пропагандистські заходи. Наприклад, в 2015 році там проходив скандальний Захід ідеолога «русского мира», письменника-сталініста Миколи Старикова, а в 2016-му прес-конференція одіозного пропагандиста Дмитра Кисельова.
Лужков також лобіював у Білорусі бізнес-інтереси своєї дружини. В 2006 році мер ініціював забудову мікрорайонів «Московський» і «Лебединий» в Мінську силами «Московської інвестиційної будівельної компанії». Згідно ЗМІ, великим акціонером компанії була фірма «Інтеко» , якою володіла дружина Лужкова Олена Батурина. Тоді Лукашенко публічно заявив, що будівельні проекти російської мерії в Мінську будуть реалізовуватися в «пріоритетному порядку».
У Росії Лужкова часто звинувачували в корупції і зловживаннях, за допомогою чого його дружина стала найбагатшою жінкою країни. Але Лукашенко до бізнесу дружини Лужкова ставився позитивно.
«Ви йому в провину ставили бізнес його дружини.., – говорив Лукашенко російським журналістам. – Ну не буде його дружина бізнесом займатися, буде дружина іншого займатися бізнесом. Хочете зупинити – зробіть це законодавчо».
Правда, іноді Лукашенко іронізував над явно завищеними цінами будівництва в Москві (нагадаємо, дружина Лужкова вважалася головним забудовником російської столиці).
«Коли Лужков приїхав і подивився Національну бібліотеку, шепоче мені на вухо: «Скільки це коштує?» Я йому назвав цифру. «А мені за ці гроші побудуєш?» Я кажу: «Тобі в 2 рази дорожче». «Чому?» – «Тому що це все одно буде в 2 рази дешевше, ніж зараз у тебе будується», – розповідав він журналістам.
Якщо Лужкова зняли з посади мера і ходили чутки, що Батурина потрапить під кримінальне переслідування, Лукашенко заявив, що готовий прийняти підприємницю в Білорусі.
«Я не проти буду, якщо і Олена прийде з грошима і тут влаштується на роботу. Зовсім не проти. Ми дамо їй дуже великий фронт роботи. Нехай живе і працює», – зазначив він.
Восени 2010 року Лужкова відправили у відставку, йому загрожувало кримінальне переслідування. Тоді в російських ЗМІ з’явилися чутки, що він сховається від переслідування в Білорусі і навіть очолить білоруський уряд. Зазначимо, що осінь 2010 року – це період одного з найсильніших криз у відносинах Білорусі і РФ, саме тоді на російському телебаченні виходили стрічки «Хрещений батько».
Правда, білоруські експерти однозначно вважали такий сценарій нереальним: вони відзначали, що Лукашенко не потрібна така сильна фігура у влади, тим більше, що навіть формальних умов для цього немає – прем’єр повинен бути громадянином Білорусі.
Коментуючи ці чутки, Лукашенко заявив, що ніколи не кидає друзів, але сумнівається, що робота в Білорусі зацікавить Лужкова.
«Не думаю, що він попросить роботу і піде на держслужбу», – підкреслював Лукашенко в жовтні 2010 року. «Якщо він щось у мене попросить, і я буду в змозі що-небудь для нього зробити, я обов’язково зроблю», – додав він.
Взагалі Лужков багато разів відвідував Білорусь і зустрічався з Лукашенком. У 2006-му він навіть виступив з лекцією перед студентами БГУ. Але після відставки В Білорусь не переїхав, а жив в основному на Заході.
ІІ/ОБ, belsat.eu