5 березня 1940 року відповідно до постанови Політбюро ЦК ВКП (б) радянська влада почала масові вбивства польських громадян, в основному полонених офіцерів польської армії. Згідно з архівними документами, всього розстріляли 21 857 осіб. Злочин отримав назву Катинські розстріли.
Після нападу СРСР на Польщу в 1939 році в радянському полоні опинилися близько 15 тисяч польських офіцерів і військових. Навесні 1940 року голова НКВС СРСР Лаврентій Берія запропонував Сталіну розстріляти полонених. Пізніше це рішення оформили відповідною постановою Політбюро ЦК ВКП( б) від 5 березня 1940 року. Розстріли проводилися в тому числі в Катинському лісі.
Загалом історики виявили поховання польських громадян у багатьох таборах НКВС. Масові розстріли офіцерів відбувалися в Козельському, Старобільському, Осташківському таборах, а також у в’язницях у західних областей України та Білорусі. Злочини, які відбувалися навесні 1940 році, отримали назву «Катинський розстріл». Сталінські карателі розстріляли 21 857 польських офіцерів.
У 1990-му році Головна військова прокуратура СРСР порушила кримінальну справу, яка була припинена в 2004-му.з 183 томів справи польській стороні були передані 67. Решта, як повідомляла російська сторона, містили державну таємницю.
Вбиті в Катині не були визнані жертвами репресій, справа про їх реабілітацію була припинена.
Польські дослідники вважають, що жертви Катинського розстрілу (близько 3800 осіб) були вбиті на території Білорусі і поховані в Куропатах. Але офіційний Мінськ спростовує наявність «білоруського Катинського списку».
СК/ОБ, belsat.eu